Економіка росії не є особливо великою – лише 1,5 трильйона доларів, вона коливається разом з нестабільним рублем. Вона є дуже вразливою, оскільки росія живе за рахунок експорту сировинних товарів, які важко транспортувати і які зараз підпадають під західні санкції. Її загальні доходи від експорту коливаються залежно від цін на нафту і газ від 382 мільярдів доларів 2020 року до 628 мільярдів доларів 2022-го.
росія вже втратила майже весь експорт газу – 150 мільярдів кубометрів, що експортувалися до Європи, вартістю 60-70 мільярдів доларів на рік, зарекомендувавши себе ненадійним постачальником. Адже вона не змогла диверсифікувати свій газовий експорт. Домінуючі газопроводи йдуть до Європи, а скрапленого природного газу росія виробляє мало. Лише 30 мільярдів кубометрів експортується до Китаю трубопроводами. Раніше рф підірвала газопроводи з Туркменістану, втративши свою енергетичну привабливість у Центральній Азії. Торік "Газпром" різко скоротив видобуток, і його нелегко відновити. Продаж газу на внутрішньому ринку залишається значною мірою субсидованим, тому "Газпром" може фактично збанкрутувати. Захід розгромив російську газову промисловість, тож росія вимушена зосередитися на експорті нафти.
Нафтовий сектор росії є набагато важливішим і професійно керованим. Нафта традиційно становить більше половини всього російського експорту. Захід і Україна повинні зосередитися на мінімізації доходів росії від експорту нафти. Наприкінці 2022 року Захід запровадив обмеження ціни на російську нафту. Це добре працювало протягом першої половини 2023-го, але потім ціни зросли. Уряд США успішно відстежує порушників санкцій і застосовує санкції до багатьох із них з дедалі більшою ефективністю. Прогнозується, що доходи росії від експорту зупиняться на рівні 460 мільярдів доларів у порівнянні з 628 мільярдів доларів 2022 року, але Заходу потрібно йти далі.
Ще однією слабкою стороною росії є те, що експорт товарів вимагає дешевого транспортування, тобто судноплавства або трубопроводів, а країна-агресор має обмежений доступ до морів. 90% російського експорту нафти йде через два моря – мілководне Балтійське і Чорне море. У відповідь на західні санкції більша частина нафти зараз перевозиться тіньовим флотом старих, неякісних танкерів з поганим страхуванням або взагалі без нього. Такі танкери не повинні бути допущені в ці води через можливість екологічної катастрофи.
Балтійське море оточене членами НАТО і ЄС, які піклуються про навколишнє середовище, і російський тіньовий флот є чи не найбільшою загрозою для його здоров'я на сьогодні. Вони повинні заборонити цю загрозу в Балтійському морі. Це можна зробити у двох місцях – вузькому і мілководному Ересунді або вузькій Фінській затоці, де Фінляндія і Естонія можуть запровадити певні стандарти. Європейський Союз повинен продемонструвати геополітичні м'язи.
Весь російський експорт нафти з Чорного моря має проходити через Стамбул і вузьку протоку Босфор. Як може Туреччина, яка накладає обґрунтовані екологічні обмеження на Босфор, пропускати через нього неякісні нафтові танкери? Настав час зупинити їх усіх!
Нещодавно Україна ініціювала бомбардування нафтопереробних заводів та експортних портів. Наполягаючи на своїй незалежності від країн-транзитерів і жорстоко поводячись з ними, росія зробила себе вразливою до української відплати. Враховуючи, що рф атакувала українські нафтопереробні заводи, буде справедливо, коли Україна відповість їй тим самим.
Україна може так добре бомбити російські об'єкти, тому що під час війни вона розвинула потужне виробництво безпілотників різних типів. Найкращі та найрозумніші українці зараз виробляють БПЛА.
Наразі Україна розбомбила один із трьох великих нафтових портів навколо Санкт-Петербурга і один у Туапсе під Новоросійськом. Вона також підпалила численні нафтобази по всій росії. Далі можна очікувати, що Україна завдасть удару по більшій кількості нафтопереробних заводів, нафтобаз та експортних портів. Після цього вона може просунутися далі й бомбити важливі нафтові об'єкти і вузли, які не так легко відремонтувати, як трубопроводи. Паралельно Захід повинен заборонити західним нафтосервісним компаніям працювати в росії, зокрема, компанії Schlumberger, яка ще залишається на російському ринку.
Але хіба світ не потребує російської нафти? Не дуже. Наразі світовий ринок нафти переживає перенасичення. Ціни мають тенденцію до зниження, незважаючи на спроби Саудівської Аравії та росії скоротити видобуток. Сполучені Штати повністю компенсували ці скорочення. Наразі вони видобувають більше нафти, ніж будь-яка інша країна, – 13,2 мільйона барелів на день, і можуть легко збільшити видобуток, якщо адміністрація Байдена скасує паузу в експорті LNG, оголошену минулого тижня. Кілька інших країн, що не входять в ОПЕК, також збільшили видобуток. Це вдалий час для удару по російському експорту нафти.
Мета Заходу має полягати в тому, щоб перейти від припинення експорту російського газу та зниження цін на нафту до припинення експорту російської нафти та нафтопродуктів, який 2021 року становив приблизно 230 мільярдів доларів США. Оскільки приблизно половина всього російського експорту складається з нафти, ефективні нафтові санкції та бомбардування України російських НПЗ можуть відрізати значну частину загального експорту – $628 млрд 2022 року та $460 млрд 2023-го. Тоді росія буде поставлена на коліна і не матиме іншого вибору, окрім як обмежити свої військові витрати.
Джерело: National Interest
