Для Києва настав вирішальний момент у відносинах з Європою
Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, а нині старший експерт з питань зовнішньої політики США в Інституті Брукінгса, у статті в The New York Times наполегливо рекомендує Віктору Януковичу у будь-який спосіб звільнити Юлію Тимошенко, якщо він хоче, щоб угода про асоціацію з ЄС була підписана на саміті у Вільнюсі у листопаді цього року:
"Президент України Віктор Янукович близький до досягнення ключової зовнішньополітичної мети: підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом на саміті у Вільнюсі, що поглибить інтеграцію його країни з Європою. Але для цього треба зробити один крок. Звільнення ув’язненого лідера опозиції Юлії Тимошенко гарантуватиме підписання угоди. Подальше її ув’язнення може становити небезпеку для майбутнього України".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П’ять причин, чому Янукович не хоче випускати Тимошенко
Пайфер стведжує, що серед країн-членів ЄС немає згоди щодо доцільності підписання угоди з Україною, поки Юлія Тимошенко перебуває у лікарні у статусі в’язня, оскільки значна частина країн вважає, що Київ ще не доклав достатніх зусиль, щоб виконати вимоги ЄС. Натомість, якщо Янукович звільнить Тимошенко та дозволить їй виїхати на лікування за кордон, країни-члени, найімовірніше, підтримають укладення угоди.
Американський експерт закликає Януковича не робити ставку на те, що ЄС погодиться на підписання угоди без звільнення Тимошенко: "Це велика ставка, і ціна прорахунку буде високою". Ані в Києва, ані в Брюсселю немає плану Б, якщо угода не буде підписана у Вільнюсі. Внутрішні клопоти ЄС та президентська виборча кампанія в Україні можуть відкласти справу угоди на два роки.
Це, у свою чергу, означатиме серйозну поразку для Києва та для самого Януковича, що зробив європейську інтеграцію своїм важливим пріоритетом, відколи став президентом у 2010 році. Нині в нього є серйозні політичні причини домогтися підписання угоди. Інтеграція популярна серед пересічних громадян, і експлуатація гасла "Я привів Україну до Європи" може виявитися серйозною зброєю під час виборчої кампанії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна має скинути свою радянську шкіру
Більше того, непідписання угоди залишить Київ з обмеженим простором маневрів щодо Москви, що відчайдушно хоче розвернути Київ спиною до Заходу та наблизити його до свого Митного Союзу. Силові методи впливу на Україну, до яких вдалася Москва, викликали тривогу у Брюсселі. Посадовці з ЄС та Європейський Парламент засудили російський тиск. Окремі країни-члени ЄС тепер, можливо, більше співчувають Україні, хоча й неясно, наскільки це співчуття затьмарить думку, що Україні треба зробити більше, зокрема вирішити справу Тимошенко.
Найбільша помилка у кар’єрі Володимира Володимировича Путіна
Джон Лаф, експерт Королівського інституту міжнародних відносин в інтерв’ю Rzeczypospolitej назвав тиск Росії на Україну у справі асоціації останньої з ЄС найбільшою помилкою Путіна.
Британський експерт вважає, що Путін програв, оскільки поводився так, як завжди щодо України, тобто емоційно, без раціонального аналізу:
"Він намагався залякати українців, змусити їх піти на поступки, а це виявилося контрпродуктивним кроком. Помилка росіян, та Путіна зокрема, випливає з того, що росіянам здається, що українці – такі самі люди, як і вони, що вони реагуватимуть ідентично. Натомість, Україна є інакшою, ніж Росія, і що більше Москва буде на неї тиснути, то більше ці відмінності поглиблюватимуться".
Джон Лаф вважає, що українці мають значно сильніше почуття власної ідентичності, ніж думають росіяни. Україна є також значно ефективнішою у балансуванні між Європою та Росією. Росіяни помиляються також, коли думають, що Янукович погано розуміє власні інтереси. Крім того, поділ на начебто проросійський схід та проукраїнський захід є менш глибоким, ніж це часто видається. Як наслідок, асоціація України з ЄС означатиме геостратегічні зміни у Східній Європі та одну з найбільших, "можливо найбільшу" помилку у кар’єрі Путіна. Принаймні, він міг не чинити тиску на Україну, і спробувати переконати її у тому, що виконання положень угоди про асоціацію вимагатиме серйозних жертв, - переконує експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вестервелле: я відчув - Янукович прагне вирішити питання Тимошенко
Натомість, Янукович обрав Європу, а не Росію, через свій "страх опинитися в обіймах Великої Русі", тому що він не хоче опинитися "у ролі васала при дворі царя". "Якби цієї загрози не було, то Україна ще довго балансувала б між Брюсселем та Москвою, - підсумовує Джон Лаф. – А так Янукович був змушений прийняти рішення"
Янукович грає Гітчкока
Rzeczpospolita порівнює у своїй статті Віктора Януковича з режисером Альфредом Гітчкоком, оскільки українському президенту, як і американському режисеру, вдається весь час тримати інтригу, а спостерігачів (глядачів) у напрузі.
Гіпотетично Янукович мав чудову нагоду, щоб оголосити про своє рішення у справі звільнення Тимошенко під час зустрічей з президнентами Польщі, Італії та Німеччини у Кракові. Джерела Rzeczypospolitej у Брюсселі стверджують, що Україна виконала усі умови, необхідні для підписання угоди. Залишилася лише справа Тимошенко. Рішення про її звільнення Янукович може прийняти в останній момент, у середині листопада, за кілька днів до саміту у Вільнюсі. Принаймні саме на це розраховують європейські дипломати.
15 жовтня Квасьнєвскі та Кокс повинні представити у Європейському Парламенті свою доповідь, у якій розкажуть, яке рішення проблеми "вибіркового застосування правосуддя" вони знайшли разом з Віктором Януковичем. 21 жовтня у Брюсселі зустрінуться міністри закордонних справ країн-членів ЄС. Раніше усі сподівалися, що власне тоді буде прийнято рішення про те, чи підписувати угоду про асоціацію з Україною. Через гру Януковича рішення, найімовірніше, буде прийнято на наступному засіданні міністрів 18 листопада.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фюле розвіяв усі міфи щодо асоціації України з ЄС
Джерела видання у канцелярії президента Польщі Броніслава Коморовського вважають, що "рішення [Януковича] про європейський вибір" є незворотнім. Вони ж нарікають на те, що Янукович є "нечувано капризною людиною, що може змінити думку у будь-який момент". Саме цим у Польщі схильні пояснювати його зволікання з рішенням у справі Тимошенко. Називають ще й іншу, більш раціональну причину: в Януковича є надія, що у кінцевому рахунку геополітичні міркування переможуть, і угода вдасться підписати без звільнення Тимошенко. Втім, європейські дипломати кажуть, що на це нема чого розраховувати, особливо з огляду на позицію Ангели Меркель.
Rzeczpospolita бачить ще й іншу причину зволікання Януковича: він побоюється реакції власного електорату. Прибічники Партії Регіонів, особливо на сході України, на її думку, переконані, що Тимошенко уклала шкідливий для України газовий контракт з Росією та казково збагатила себе протизаконними засобами. Тому її місце у в’язниці.
Хто завалить "Свободу"?
Пьотр Косьціньскі, колишній журналіст Rzeczypospolitej, а тепер керівник східної програми Польського інституту міжнародних відносин, описує проблеми "Свободи" - "націоналістичної та антипольської" української політичної партії. Водночас він переконаний, що навіть якщо "Свобода" зійде з політичної сцени, то це не означатиме кінець популярності українських націоналістів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Падение рейтинга «Свободы». Пять главных причин
Косьціньскі посилається на публікації у львівському "Експресі", що свідчать про те, що у лавах "Свободи" можуть перебувати злочинці. Успіх "Свободи" на попередніх виборах він пояснює тим, що на Західній Україні, що неприязно налаштована до Партії Регіонів та її лідера, президента Януковича, втратили підтримку опозиційні угрупування "помаранчевих", які були визнані неефективними. Натомість, "Свобода", ідейна партія, що бореться з олігархами, стала для багатьох українців єдиною альтернативою.
Донедавна "Свободу" сприймали як виключно ідейну партію, на відміну від прагматичних угрупувань українського політичного мейнстріму. Проте, публікації в "Експресі" показують, що ця ідейність може бути фасадною. Інформація "Експресу" може походити з навмисних витоків інформації українських спецслужб. Владі, напевно, залежить на послабленні "Свободи", а статті в "Експресі" їй у цьому допоможуть.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Партія Тягнибока: початок кінця
Це може означати кінець "Свободи" у її нинішній формі. Але точно не кінець українських націоналістів. "В наших східних сусідів є попит на націоналістичну партію, і навіть якщо "Свобода" втратить підтримку або розвалиться, то виникне яке-небудь інше формування, що спиратиметься на подібні ідейні підвалини, - пояснює Косьціньскі. – Проте, воно буде набагато слабшим, принаймні на початку. І не буде створювати проблем для влади".
