"Новий пакет санкцій ЄС проти росії не б'є кремль у найболючіше місце. Замість того, щоб боротися з багатомільярдними продажами нафти і газу або гарантувати, що заборонені технології не потраплять до російських збройних сил, Брюссель зменшує свої амбіції на користь невеликої кількості компаній, які порушують правила", – пише Politico. Видання вважає, що на тлі відсутності консенсусу між країнами та запеклої опозиції з боку Угорщини, яка продовжує налагоджувати тісніші зв'язки з росією, ЄС відчуває, що у нього закінчуються можливості стримувати війну росії в Україні.
Проте, на думку Politico, такі варіанти існують.
Видання пропонує п'ять речей, які могли б зробити політики, якби вони справді хотіли притиснути президента путіна. Оцінка заходів проводилася на основі ймовірного впровадження таких рішень і наскільки це вдарить по московській скарбниці.
Фіксація верхньої межі ціни на нафту. Ймовірність низька, але коштуватиме росії це дорого
"До початку війни в Україні продаж нафти і газу становив майже половину доходів росії. Тепер, коли компанії та кваліфіковані працівники покидають країну, викопне паливо є одним із небагатьох рятівних кіл, що залишилися", – констатує Politico.
Видання нагадує, що у грудні 2022 року G7, ЄС і Австралія встановили безпрецедентне обмеження ціни на російську нафту на рівні 60 доларів за барель – крок, який, як вони сподівалися, змусить москву продовжувати поставки для стабілізації світового ринку, водночас скоротивши її прибутки від продажу. Однак, хоча спочатку план спрацював, його ефективність з часом знизилася, оскільки росія знайшла способи обійти правила. Сьогодні практично жодна нафта не продається нижче верхньої межі ціни.
"Наразі головним пріоритетом для Києва є змусити західних союзників вжити заходів проти "тіньового флоту" застарілих нафтових танкерів, які росія використовує для продажу своєї нафти всупереч санкціям. Він також наполягає на тому, щоб його глобальні партнери закрили лазівку, яка дозволяє таким країнам, як Індія, Туреччина і Китай, купувати російську нафту за будь-яку ціну і переробляти її на бензин, дизельне паливо та інші види палива для продажу в інших країнах", пише європейська редакція Politico.
Втім, видання зазначає, що відсутність згоди серед західних союзників, які заявляють, що США не зацікавлені в посиленні існуючих санкцій, а також побоювання зростання цін на енергоносії стримують будь-які дії.
Заборона на торгівлю російськими металами. Ймовірність вища, а постраждає росія трохи менше
"Більш жорсткі столиці ЄС наполягають на забороні всього імпорту російського алюмінію, оскільки близько 80 відсотків прибуткової торгівлі цим металом з росією наразі не підпадає під санкції", – нагадує Politico.
Хоча цей крок підтримують Естонія, Латвія, Литва та Польща, Європейська комісія не включила цю ідею до своєї останньої пропозиції щодо санкцій. Однак виконавча влада ЄС зазначила, що цей захід може бути розглянутий у майбутньому пакеті санкцій.
"Ми сподіваємося, що не втрачаємо темп", – заявив посол Литви в ЄС Арнольдас Пранцкевічюс минулої п'ятниці під час дискусії про заборону імпорту російського алюмінію, організованої промисловою групою European Aluminium.
"Представник Єврокомісії на цьому заході відповів, що для кожного пакету санкцій "потрібно забезпечити одностайність, тому необхідно заручитися широкою підтримкою". Тож він запропонував не висувати ідеї, які можуть бути відхилені однією країною. Заборона алюмінію цілком може бути однією з таких ідей", – пише видання.
Як компроміс, чиновники можуть запропонувати напівзаборону. Або вони можуть домовитися про поетапну заборону. Так відбувається у випадку з нинішніми заборонами ЄС на напівфабрикати з російської сталі. Незважаючи на загальну заборону на сталь, російські сляби для переробки все ще дозволені в ЄС до 2028 року. Тож, за інформацією Politico, наразі ця продукція користується вільною торгівлею, частково завдяки лобіюванню з боку двох невеликих компаній у Бельгії та Чехії.
Те саме стосується чавуну, критично важливого матеріалу для сталеливарного сектору.
Для України ці застереження є серйозною проблемою в рамках санкційної політики ЄС. Як і у випадку з алюмінієм, російські сляби набагато дешевші за європейські аналоги. Втім, за оцінками European Aluminium, російські компанії заробляють на експорті близько 2,2 млрд євро.
Перекриття газових кранів. Ймовірність низька, а втратить росія багато
Видання наголошує, що хоча ЄС поспішив відмовитися від російської нафти після початку війни, саме москва прийняла рішення про перекриття газопроводу, яким газ надходив на континент, намагаючись позбавити союзників України ключового джерела енергії.
Тим не менш, минулого року на росію все ще припадало близько 15% газового імпорту ЄС, навіть попри те, що континент збільшив імпорт зрідженого природного газу (ЗПГ) з таких країн, як США, Норвегія, Лівія та Алжир. Насправді, деякі європейські держави, як-от Бельгія та Іспанія, навіть збільшили свої закупівлі газу у москви торік.
Це означає, що Євросоюз все ще набиває кишені кремля, купуючи російський газ. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, за останні два роки платежі ЄС за газ до росії перевищили 80 мільярдів євро.
Однак відмова від російського газу – непростий процес. Багато країн пов'язані довгостроковими контрактами, які важко розірвати. А Угорщина, яка найменше підтримує енергетичні санкції проти росії, має тісні відносини з російським державним енергетичним гігантом "Газпромом". Будапешт навіть погодився збільшити обсяги газу, які він купував цієї зими – рішення, яке комісар ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон назвала Politico рівнозначним співпраці з "військовими злочинцями".
Один дипломат, який побажав залишитися анонімним, щоб висловитися, применшив шанси на більш жорстку відмову від російського газу в рамках всього блоку. "Це все ще значною мірою питання безпеки поставок", – сказав він.
Крім того, зауважує Politico, експерти попереджають, що країни ЄС закривають очі на російський ЗПГ, який рухається через європейські порти на шляху до інших пунктів призначення. Проте припинення цієї практики залежить від окремих столиць, таких як Франція та Бельгія, а не від брюссельських бюрократів.
Боротьба з посередниками. Ймовірність середня, а постраждає росія потужно
Видання зазначає, що прибутковий чорний ринок розквітнув після того, як західні союзники заборонили російський імпорт багатьох західних предметів розкоші і, що ще більш тривожно, – товарів "подвійного призначення".
Такі країни, як Грузія і Вірменія на Південному Кавказі та Казахстан у Центральній Азії, мають спільний кордон з росією або знаходяться близько до нього і мають важливі торговельні відносини з москвою. Брюссель призначив санкційного куратора, колишнього посла ЄС у США Девіда О'Саллівана, який має літати по колишньому Радянському Союзу і тиснути на країни, щоб ті допомагали дотримуватися правил.
Поки що, на думку Politico, це начебто працює, і Вірменія з Казахстаном публічно заявили про свій намір дотримуватися західних санкцій. Проте Грузія, якій наприкінці минулого року суперечливо надали статус кандидата на вступ до ЄС, вирішила не дотримуватися тих самих правил. Спікер парламенту Шалва Папуашвілі заявив, що це рішення було вигідним для країни і не зашкодило її відносинам з Євросоюзом.
Крім того, Туреччина, Індія та Китай наживаються на потребі москви в альтернативних торговельних шляхах: Пекін постачає тонни обладнання, яке може бути легко використане російськими військами, що воюють в Україні. Очікується, що цього тижня в пакеті санкцій ЄС додасть китайські компанії до списку суб'єктів, з якими не можна торгувати військовими товарами та подвійного призначення.
"Поки Брюссель разом із США закручує гайки щодо обходу санкцій, буде нелегко закрити лазівки швидше, ніж поплічники путіна встигнуть їх відкрити", – сумно констатує Politico.
На його думку, технічно Брюссель має юридичну можливість призупинити будь-яку торгівлю товаром, якщо іноземна країна не дослухається до "інших індивідуальних заходів та роз'яснювальної роботи ЄС". Але такий крок вимагає одностайності всіх 27 країн ЄС, що робить вето досить ймовірним, особливо якщо будь-яка країна Євросоюзу отримує вигоду від таких продажів.
Сказати "ні" російській "атомці". Ймовірність низька, ефект середній
"В Україні окупація росією найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції викликала попередження про катастрофу, яка може вплинути на весь континент. Однак в ЄС москва все ще залишається важливим гравцем у цивільній атомній енергетиці", – зазначає видання.
Заступник міністра енергетики України Фарид Сафаров заявив у листопаді в інтерв'ю виданню Politico, що європейським країнам час припинити співпрацю з російським державним гігантом атомної енергетики "Росатомом", який наразі постачає збагачений уран, паливо та надає послуги в низці країн ЄС. Хоча цей сектор не є одним із найбільш прибуткових для москви, він пропонує величезний важіль "м'якої сили" і надає російським державним компаніям доступ до чутливої європейської іфраструктури.
Однак, як і раніше, зауважує Politico, бар'єром для більш жорстких дій є Угорщина. Будапешт наразі розширює свою атомну електростанцію "Пакш" за підтримки "Росатому", а прем'єр-міністр Віктор Орбан пообіцяв заблокувати будь-які санкції проти цього сектору.
"Коли йдеться про атомну енергетику, то Угорщина чітко дала зрозуміти, що накладе вето – і, ймовірно, деякі інші країни-члени також ховаються за Угорщиною", – наводить Politico слова одного з європейських посадовців.
Якщо не зараз, то коли? Є побоювання, що Європа втомиться раніше, ніж втомиться росія
Хоча в короткостроковій перспективі росія не демонструє ознак вичерпання коштів, необхідних для закупівлі зброї та виплати зарплат військовим, експерти зазначають, що навряд чи вона зможе залишатися у такому військовому становищі вічно.
Це означає, пише Politico, що конфлікт дедалі більше перетворюється на жорстоку війну на виснаження між здатністю москви продовжувати воювати і здатністю Заходу підтримувати Україну.
"Санкції і війна стали випробуванням на стійкість російської та української економік", – сказала експертка з питань санкцій Міжнародного інституту стратегічних досліджень Марія Шагіна, застерігаючи, що москва стикається з більш довгостроковою кризою внаслідок відтоку капіталу, відтоку мізків, який спричинив від'їзд багатьох молодих людей, і відсутності доступу до технологій.
"Питання полягає в тому, чи зможе українська економіка витримати довгострокові наслідки", – додала вона.
Politico цілком слушно зауважує, що оскільки політичні розбіжності та економічні проблеми перешкоджають деяким заходам, які могли б мати найбільший вплив на здатність москви вести війну, останній раунд санкцій ЄС, швидше за все, не стане чимось більшим, ніж символічним жестом на відзначення двох років неймовірних смертей і руйнувань в Україні.
Однак Брюссель пообіцяв негайно розпочати роботу над 14-м пакетом санкцій, який, як дехто сподівається, може стати більш жорстким – особливо якщо лідери ЄС зможуть повторити свою стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Угорщину відступити від своєї опозиції.
Тим не менш, розмови про "втому від України" увійшли до лексикону Брюсселя – хоча польський лідер Дональд Туск вважає за краще називати це "втомою від Орбана". А експерти попереджають, що чиновникам доведеться переконувати насторожену громадськість у тому, що будь-які санкції не позначаться на їхніх кишенях.
Як сказав інший європейський дипломат: "ЄС пообіцяв зробити все можливе, щоб допомогти Україні перемогти у війні, і, безумовно, існують варіанти закручування гайок".
"Однак ці варіанти можуть так і залишитися лише варіантами", – робить висновок Politico.
Джерело: Politico
