ПОЛІТИКА СТАТТІ

Європейська Феміда як остання надія українців

Як захищаються українці в Європейському суді з прав людини і що з цього виходить
Європейський суд з прав людини у Страсбурзі – остання надія для українців, які пройшли усіма сходинками українського судочинства і зневірилися у можливості доказати свою правоту або невинність.
Європейська Феміда як остання надія українців Європейський суд. Фото: yak-prosto.com

Про стан українського правосуддя красномовно свідчить те, що сьогодні Україна посідає третє після Росії й Туреччини місце за кількістю обвинувальних вироків, винесених проти неї в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). А ще рік тому наша держава була п’ятою.

Згідно з підсумками 2011-го року, проти Туреччини було винесено 159 вироків, проти Росії – 121, проти України – 105.

Останнє резонансне рішення проти України суд у Страсбурзі виніс 26 липня. Йдеться про вердикт у справі одного з мешканців Івано-Франківської області Богдана Савицького, який скаржився, що його жорстко побили міліціонери, унаслідок чого він отримав інвалідність першої групи. Європейський суд визнав скарги українця обґрунтованими і зобов'язав Україну виплатити позивачеві компенсацію – €154 тисячі. І ці гроші українці отримують без проблем і в повному обсязі.

Довідка:
Європейський суд з прав людини є інституцією Ради Європи членом якої Україна є із 1995 року. 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Вступаючи до Ради Європи, Україна взяла на себе обов’язки виконувати рішення ЄСПЛ.

Наскільки ж успішними є звернення українців до міжнародної Феміди? За словами голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголови Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, позови наших громадян варто розділити на декілька категорій.

Євген Захаров. Фото: radiosvoboda.org

Перша категорія – це позови, які стосуються вимог українців повернути борги зі зарплати чи інші соціальні виплати. Євген Захаров каже, що найчастіше такі позови закінчуються успіхом позивачів.

Друга категорія – справи, які стосуються катування у міліції, незаконного тримання під вартою або ув’язнення громадян України. У цих випадках, якщо ЄСПЛ ухвалює позитивне для позивача рішення, виконати його практично неможливо.

Яка процедура розгляду справи в ЄСПЛ?

Однак повернемося до початку розмови. Для розуміння ситуації варто зрозуміти механізм розгляду і оприлюднення рішення Європейським судом з прав людини.

"ЄСПЛ не ухвалює рішення випустити людину. Він ухвалює рішення виключно про те, чи мало місце порушення Європейської конвенції прав людини. У заяві заявник завжди має вказати, які статті конвенції були порушені", - розповідає iPress.ua Євген Захаров.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала новий Кримінально-процесуальний кодекс

Далі суд розглядає ці вимоги, ставить уточнюючі питання до заявника і представника держави, йде обмін думками.

"Суд може задовольнити вимоги заявника і визнати порушення по усіх статтях, може визнати порушення частково, за певними статтями. Може взагалі не погодитися і тоді рішення по суті приймається на користь держави. Але таких рішень, зазвичай, мало", - каже Захаров.

Рішення ЄСПЛ завжди складається з двох частин: перша – констатація порушень певних статей конвенції, друга частина – справедлива сатисфакція.

З дати ухвалення рішення воно набуває законної сили упродовж трьох місяців, якщо сторони не будуть подавати заяви про розгляд справ заново.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європейський суд зобов'язав Україну виплатити рекордну компенсацію

"Таке буває не часто, а в українській практиці такого ще не було жодного разу. Наприклад, держава пообіцяла, що буде звертатися до Великої палати у справі Юрія Луценка. Поки що вони цього подання не зробили", - зазначає Захаров.

Саме Велика палата ставить остаточну крапку у міжнародній судовій тяганині.

"Протягом ще трьох місяців держава має відшкодувати заявнику ту суму, яку сказав ЄСПЛ. Якщо держава вчасно не зробить цього, то кожного дня нараховується пеня", - наголошує правозахисник.

Українці відсуджують в держави свої гроші, але та ігнорує рішення ЄСПЛ

Чи не найбільше українці звертаються до Європейського суду, щоб відсудити борги із зарплат чи соціальні виплати.

"Усі рішення ЄСПЛ щодо невиконання рішень суду в Україні (пункт 1 стаття 6), які стосуються невиплати боргу заробітної платні, інших виплат, які держава мала б виконувати не виконуються. Тобто людині не платять гроші, вона звертається у ЄСПЛ, там ухвалюють рішення виплатити борг, а в Україні це рішення не виконується. Таких рішень ЄСПЛ щороку приймає приблизно 70%", - розповідає Захаров.

Щоб не розглядати низку однакових рішень, ЄСПЛ ухвалює "пілотне рішення", яке б мало стати дороговказом для розв’язання усіх інших подібних звернень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Посол США закликав Україну вдосконалити поняття презумпції невинуватості

"У такому випадку він увалює "пілотне рішення" у подібній справі. І це означає, що на термін, який суд згадав – у даному випадку рік, суд припиняє розглядати схожі заяви про порушення тих же прав і вимагає від держави, щоб вона вжила заходів для зняття цієї проблеми", - розповідає правозахисник.

"Пілотне рішення" суд ухвалює тоді, коли держава систематично і масово порушує право. Наприклад, ситуація з невиплатою боргів із зарплатні, яка стала повсюдною і базується на тому, що банкрути мають спершу розрахуватися із державою, а потім із людьми.

Українцям марно шукати правди в вітчизняної Феміди. Фото: radiosvoboda.org

"А вони не можуть і з державою розрахуватися, бо є банкрутами, а люди не отримують коштів. Треба змінити цей закон про мораторій, закон про процедуру. Але цього не роблять. І ці стандартні позови у великій кількості знову і знову потрапляють до ЄСПЛ", - наголошує правозахисник.

"Іноді треба змінювати закон, іноді підзаконні акти, іноді лише практику, але напряму виконати рішення ЄСПЛ неможливо", - пояснює Євген Захаров.

Справа "Іванов проти України" – яскравий взірець байдужості держави

Так було у справі "Іванов проти України". У цій справі заявник звільнився з лав Збройних Сил України і мав право на отримання вихідної допомоги при виході на пенсію та грошову компенсацію за не отримане речове майно, але ці суми не було виплачено йому при звільненні.

Відтак він звернувся до українського суду і суд задовольнив його вимоги, зобов'язавши військову частину виплатити заявникові загалом 4 тис грн. Однак грошей заявник так і не отримав, а згодом було розформовано й саму військову частину. Відтак 2004 року Іванов звернувся до суду в Страсбурзі. ЄСПЛ у своєму рішенні вказав Україні на те, які реформи варто провести і прийняти закони, щоб така ситуація більше не повторилася. Також суд задовольнив скаргу Іванова. Але досі Україна так і не спромоглася виконати усі настанови пілотного рішення суду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Amnesty International: права людини порушуються у всіх країнах колишнього СРСР

"Держава за рік нічого не зробила, щоб пілотне рішення у справі Іванов проти України виконати. Тобто нічого не змінилося. Було намагання ухвалити закон про соціальні виплати, але його не прийняли. Ситуація не змінилася, держава попросила продовжити термін виконання цього рішення на пів року. Але й через пів року нічого не змінилося і сьогодні у суді накопичилося півтори тисячі заяв такого ґатунку. І суд почав їх усіх розглядати. Нещодавно за один день ухвалили 150 рішень проти України за пунктом 1 статті 6 конвенції. У кожній з них є певна сума боргу, у кожній призначено відшкодування моральної шкоди €1000-1500. Загалом по усіх цих справах вийшло €600 тис відшкодування", - резюмував Євген Захаров.

Розподіл скарг, які очікують розгляду у ЄСПЛ по державах-відповідачах станом на 30 червня 2012 року. Всього очікують розгляду: 144150 скарг. Джерело: europeancourt.ru

Майор Мельниченко теж звертався до Європейського суду

Є у судовій практиці випадки, коли скарги заявників не були задоволені.

Наприклад, справа "Мельниченко проти України".

"Заява Миколи Мельниченка полягала у тому, він вважав, що його права порушили, коли виключили із виборчого списку Соціалістичної партії України на виборах 2002 року. Поясненням було те, що він не проживав в Україні п’ять років. ЄСПЛ сказав, що це порушення і держава не мала права так вчиняти", - пояснює Євген Захаров.

Своє рішення суд обґрунтував порушенням статті проколу до конвенції, яка захищає виборчі права.

"Але Мельниченко і його адвокати вважали, що його мають визнати депутатом. Утім це правова помилка, бо з того, що суд визнав протиправним виключення Мельниченка зі списку не випливає, що його треба зареєструвати депутатом Верховної Ради України після виборів. Вони позивалися до суду і Верховний суд постави крапку в цій історії. І це правильно", - каже Захаров.

Справи про катування Україна взагалі ігнорує

"Є справи, які взагалі не виконуються. Це усі справи, які стосуються катувань. Тут виконання взагалі немає. Бо прокуратура як не проводила розслідування справ про катування, так досі й не проводить. Таких розслідувань вкрай мало. Якщо генеральний прокурор Віктор Пшонка говорив, що у нас 8 тис скарг на незаконні дії міліції, а судових процесів десятки. Це менше відсотка. Тобто вони їх не розглядають. Рішення ЄПСЛ про порушення статті 3 Конвенції (про заборону катувань - ред) про бездіяльність держави каже, що держава зобов’язана провести об’єктивне розслідування заяви про катування. Але вона цього не робить. І ось оце небажання виконувати свій обов’язок державою вважається порушенням", - наголошує Захаров.

Віктор Пшонка. Фото: goodvin.info

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пшонка визнав, що камери СІЗО непридатні для людей

За його словами, виконати рішення ЄСПЛ у справі про катування чи незаконне ув’язнення можна в єдиний спосіб: провести розслідування.

"Але ж воно не проводиться. Тим більше, це важко, бо епізоди про які йдеться відбувалися 10-12 років тому. Вже й свідків немає", - додав Захаров. Відтак ці справи зависли у повітрі.

Новий Кримінально-процесуальний кодекс, каже правозахисник, має запобігти катуванням і виправити ситуацію.

Те саме стосується рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України де підозрюваного у злочині утримували у СІЗО під час слідства надто довго – 2 роки і 4 місяці. У підсумку кримінальну справу проти Леоніда Харченка закрили за відсутністю складу злочину. Харченко звернувся до ЄСПЛ із вимогою компенсувати йому немайнову шкоду. І суд задовольнив його вимоги, зобов’язавши виплатити Україну €20 тис.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євросуд заборонив катувати українців під вартою

А от засудженому на довічний термін за вбивство семи людей Олександру Каверзіну ЄСПЛ присудив компенсацію аж у €40 тис. Суд задовольнив його вимоги, бо визнав, що з Каверзіна у райвідділі вибивали зізнання у злочині унаслідок чого він осліп, а у в’язниці його погано лікували. Каверзін відбуває покарання за вбивство семи людей, в тому числі трьох працівників міліції.

Які санкції чекають на Україну у разі невиконання рішень ЄСПЛ?

Євген Захаров каже, що реакцією Ради Європи на невиконання Україною  рішень ЄСПЛ може бути тиск на державу.

"За виконанням рішень ЄСПЛ стежить Комітет міністрів Ради Європи. Тиск на державу стає все більшим. На кожній сесії цього Комітету, як тільки постає питання про невиконання рішень ЄСПЛ, представника України питають: чому не виконуються рішення, де заходи із виконання рішень?". – стверджує Захаров.

За його словами, цей тиск може закінчитися санкціями. Наприклад, можуть позбавити українську делегацію у Раді Європи права голосувати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прокурори в Україні виграють 99,9% кримінальних справ, - Теффт

"Вони брати участь у засіданні будуть, а голосувати не зможуть. Погрози на адресу української делегації були неодноразово, але тоді зауваження одразу виправлялися", - додав правозахисник.

Він також наголосив, що найгірше у справі виконання рішень ЄСПЛ працює прокуратура.

"Вона нічого не робити. Я знаю, що Мін’юст подав до генпрокуратури 111 подань щодо порушення кримінальних справ відносно порушників прав людини за якими ухвалені рішення ЄСПЛ. Але жодної справи проти них не було порушено. І тоді виникає питання: навіщо нам така Генеральна прокуратура, яка не хоче захищати права людини?", - резюмував правозахисник.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
КОМЕНТАРІ (2) +

Додати коментар

  • 31 серпня 2012 18:53
    в случае Тимошенко этот суд мог только назначить ей лучшие условия, но не как не говорить чтобы ее отпустили. Условия у нее и так прекрасные, такие что не каждый украинец имеет такие квартиры как камера Юли. Даже ролик есть про нее и ее лечение http://www.youtube.com/watch?v=GlWzibaV0So&list=FLbm1q7q9K08yeVjcuYY-FGg&index=1&feature=plpp_video где у нее евро врачи, которые правда не хотят показывать настающий диагноз. Відповісти
  • Haharin Coh31 серпня 2012 20:01
    от для чого брешеш ? суд буде дивитись на порушення матеріального і процесуального права і після прийме рішення по суті вимог. І судячи з всього таки прийме рішення про порушення як матеріального права так і процесуального. Відповісти
31 08 2012 15:13
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ