Про ризики і наслідки від реалізації цих двох подій iPress.ua спілкувався із колишнім головою правління "Ощадбанку України", а сьогодні головою правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолієм Гулеєм.
Верховна Рада підтримала в третьому читанні і в цілому законопроект № 1558-1 "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті". Натомість НБУ заявив, що цей документ зруйнує фінансову систему України. Чому? Які є ризики? Які можуть бути наслідки ухвалення цього законопроекту?
І одна, і друга сторона до і після розгляду цього законопроекту не надала громадськості розрахунків економічного ефекту законопроекту . Ми досі не знаємо, скільки сімей отримають можливість зберегти своє житло – чи це буде 2-3 тис сімей, чи 89 тис сімей – невідомо. Ми також не знаємо, чи це буде якась віртуальна цифра і кому ми ці послуги надаємо - тим, хто має у заставі яхти і не хочуть розраховуватись по кредитам? Навколо цього закону є дуже багато соціальних питань. Окрім того, одна і друга сторона спекулюють цим питанням у частині впливу на громадськість, апелюючи, що такі закони потрібні, бо вони вирівнюють соціальну справедливість. Я ближче до математики і хотів би бачити реальні цифри. Нехай ті, хто приймав цей закон покажуть математичну або економічну доцільність від його прийняття. І та сторона, яка опонує і каже, що його не можна було приймати теж нехай покаже розрахунки. А ми з вами, як пересічні громадяни, будемо приймати рішення. На жаль, я не готовий віддавати свій голос ні одній, ні другій стороні, оскільки вважаю, що вони проводять певні спекуляції очікувань громадян .
Фото: @APUkraine
Чому НБУ заявляє, що цей закон зруйнує фінансову систему України?
Якщо у цьому році очікується прибуток банківської системи на рівні до 140 млрд. грн, то збитки 95 млрд, від закону – це багато. Це умови при яких треба буде докапіталізувати банківську систему саме на цю величину. Отже держава повинна виконати свою функцію – зберегти банківську систему. Скоріш за все, це може бути додатковим навантаженням на державний бюджет.
Це велика напруга у питаннях нормативів у регулятора, тобто НБУ. Це означає, що банки перестануть виконувати ці нормативи і Нацбанк буде змушений визнати їх неплатоспроможними.
У Польщі, наприклад, є група позичальників, які декілька років тому взяли кредити у швейцарських франках. Але польський парламент не дозволив позичальникам віддавати людям кредити за старим курсом. Вам відомо, щоб інші країни ухвалювали подібні рішення?
Якщо говорити про соціальну справедливість в суспільстві, то не можна говорити про справедливість лише для окремої групи громадян. Це ігри популістів-демагогів . Так само сьогодні можна підняти питання про відшкодування збитків фінансових пірамід, вкладники яких сьогодні залишились зі збитками і держава не відшкодовує їм цих збитків. Політична доцільність вигідна окремим політичним групам. Під час передвиборчої кампанії це буде їх «прапором» . Тобто для себе політик отримав ефект – він матиме додаткові голоси на виборах, а те, що держава не виконає своїх зобов’язань – це зовсім інша відповідальність – для тих чиновників, які не можуть виконати цей закон. Ми знаємо, що у Верховній Раді приймаються дуже багато законів і депутати чітко усвідомлюють, що ці закони не будуть виконані ніколи.
Яким ви бачите ідеальний вихід із цієї ситуації?
Я пропонував свою модель виходу із ситуації. На жаль, вона не була підтримана ні ВРУ, ні Кабміном. Я повернуся до неї з розрахунку на те, що, можливо, якісь люди почують її і ми зможемо повернутись до розв’язання цієї проблеми. Модель, яку я пропонував – це аналогія субсидій комунальних послуг. Держава повинна надати субсидію по іпотечним кредитам малозабезпеченим сім'ям у частині сплати відсотків в разі погіршання фінансового стану сімейного бюджету. Але на цю допомогу не можуть розраховувати люди, які брали земельні ділянки під майбутнє будівництво. Це неприпустимо.
Пам'ятаємо, що 19 травня ВРУ дозволила уряду скористатись правом тимчасово заморозити виплату зовнішніх боргів. Тоді це рішення уряд обґрунтовував єдиним шансом уникнути дефолту. Але нещодавно міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що Україна таки оголосить дефолт. Чому? Що не спрацювало?
Насправді ми говоримо про те, що прийняття такого закону або такої можливості для уряду всього-на-всього вирівнює можливості у переговорному процесі з кредиторами. Це один із інструментів для знаходження компромісу. Тому казати, що прийняття цього закону спонукає до дефолту або відхиляє дефолт – не правильно. Треба говорити про те, що Україна перебуває у переговорному процесі. На жаль, 30 червня уряд повинен був підписати певні папери для того, щоб МВФ побачив, що реструктуризація відбулася. Наскільки я знаю, сьогодні уряд продовжує знаходитись у діалозі із кредиторами. Є гарні новини і є не дуже гарні новини. Але важливою датою буде 24 липня, де буде чітко зрозуміло чи виплатить Україна черговий транш. Це дає Україні оголосити технічний дефолт у частині виконання своїх зобов’язань для того, щоб не зменшувати свої запаси у золотовалютному резерві, які сьогодні збільшуються і становлять більше $10 млрд . В один момент кредитори можуть подати позови проти України і ми так само в один момент не зможемо усіх їх виконати. Тому нам потрібна реструктуризація, щоб з кожним розмовляти окремо, підписати цю реструктуризацію і уникнути можливості пред’явити нам позови одночасно.
Фото: Владислав Содель / apostrophe.com.ua
Ви кажете, що є добрі і погані новини у переговорах із кредиторами. Про що йдеться?
Два державні банки – Ощадбанк і Укрексіммбанк провели реструктуризацію з економічним ефектом для України. І один, і другий банк отримали більше 1 млрд доларів економічного ефекту від реструктуризації своїх боргів. Корпоративні державні підприємства знаходяться в діалозі і Міністерство фінансів управляє цим процесом, а це означає, що кредитори ідуть до нас і спілкуються. І це добрі новини. Поганими новинами є значна сума боргу , яка погано ідентифікуює власників цінних паперів. Тут мова йде про відкритість, прозорість капіталу. Тому українська сторона наполягає на тому, щоб бачити власника і не вести діалог із посередниками.
У Греції введено обмеження на зняття готівки у банкоматах, зачинені банки, людям бракує грошей. Що означатиме оголошення технічного дефолту для українців? Чи варто панікувати, бігти до банків забирати депозити або скуповувати валюту?
Для початку треба згадати Кіпр, який пройшов аналогічний період досить спокійно. Тоді банківська система Кіпру не працювала два тижні, а потім відновилась. Окрім того, можливість забрати депозити там була практично відсутня, а згодом вони дозволили віддавати до €100 тис. Наскільки я знаю, ті особи, які тримали в офшорах кошти були втрачені або покладені в активи на майбутні періоди. Тому жодним чином ні Кіпр, ні Греція не відповідають тим умовам, у яких перебуває Україна. Не забувайте про те, що Україна не відмовляється по внутрішнім зобов’язанням і не збирається оголошувати дефолт. Це означає, що усі зобов’язання бюджету України сьогодні обслуговуються і немає потреби оголошувати дефолт. Мова йде лише про зовнішніх кредиторів. Але я думаю, що будуть спроби для спекуляцій або розхитування паніки на валютному ринку, починаючи із середини серпня і майже увесь вересень.
Які можуть бути наслідки дефолту для економіки України?
Перша проблема – це те, що банки, які брали запозичення закордоном будуть сплачувати вищі відсотки, бо треба буде показувати хеджування ризиків (Форма страхування вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні ф'ючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці - ред). І це буде на 2-4% вище від запозичення. Така ж проблема буде в корпоративному секторі, оскільки реструктуризації боргів так само буде проходити через переддефолтні або дефолтні показники, а, значить, собівартість цих грошей для українців і українських корпорації буде вищою. Це єдиний негативний наслідок. Простих громадян це стосуватися не буде, тому що, наскільки я розумію, сьогодні попит на валюту не є таким прогресивним і заспокоївся. Окрім того, ми чітко розуміємо, що саме населення не впливає на валютний курс в обмінниках і на міжбанківському валютному ринку. ми говоримо про те, що є традиційні гравці у банківській системі, які спекулюють на користь своїх клієнтів. Окрім того, 52 банки, які хотіли або спекулювали сьогодні виведені з банківського ринку. я думаю, що після оголошення технічного дефолту вони вестимуть себе більш відповідально.
