"Рим, якщо говорити алегоріями, знову палає. А Капітолійський пагорб виявився заселеним сучасними Неронами", – пишуть Джонатан Світ та Марк Тот у The Hill.
Світ дедалі більше перебуває у стані війни, але республіканці в Палаті представників і президент Джо Байден не бажають піднятися над полум'ям. Вони нахабно ставлять свої електоральні розрахунки вище за національну безпеку.
Адміністрація Байдена, як і раніше, не має всеосяжного плану перемоги у конфлікті, вочевидь, вважаючи за краще дозволити йому перерости у "вічну війну". Байден і його команда з питань національної безпеки не змогли дати Україні зелене світло на озброєння і далекобійні боєприпаси, необхідні Києву для перемоги над путіним на Донбасі і в Криму.
Але значні стратегічні прорахунки Байдена щодо України не виправдовують рішення республіканців поставити під загрозу військові зусилля. Замість цього, під час процесу фінансування в Палаті представників і Сенаті, Республіканська партія повинна підкреслити помилки Байдена через ненадання Україні військової та економічної допомоги, необхідної для виживання.
Партійна політика більше не може диктувати національну безпеку США. Проте вона все частіше робить саме це. Багато республіканців, включно з ймовірним кандидатом у президенти від Республіканської партії Дональдом Трампом, грають у листопадову політику. Так само і сам Байден, оскільки електоральні розрахунки в Мічигані впливають на його підхід до Ізраїлю у зв'язку з війною з Хамасом, "Хезболлою" та Іраном.
Усвідомлює це депутатка Марджорі Тейлор-Грін (штат Джорджія) і їй подібні чи ні, але ми перебуваємо у все більш кінетичній глобальній ідеологічній війні за виживання проти росії і Китаю, а також проти їхніх маріонеток – Ірану і Північної Кореї. Разом ці чотири країни є грізними супротивниками, які нікуди не дінуться.
москва і Пекін роблять ставку на те, що Вашингтон залишиться глибоко розділеним. Їхні дезінформаційні кампанії спрямовані на те, щоб розпалити розбіжності всередині "кільцевої дороги Вашигтона". Це найкращий спосіб для путіна виграти на Капітолійському пагорбі те, що його армія не може виграти на полі битви в Україні.
Президент Китаю Сі Цзіньпін також використовує Капітолійський пагорб, який сильно відволікся, для продовження швидкої мілітаризації наземних, морських, повітряних, ядерних і космічних сил своєї країни, які мають на меті домінувати в Індо-Тихоокеанському регіоні. Сі, майже безконтрольно, переслідує філіппінське судноплавство у Південно-Китайському морі. Тим часом його плани вторгнення на Тайвань продовжують реалізовуватися з тривожною швидкістю.
У нас спливає час. США потрібно перевести у військовий стан. Новопризначений прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, колишній президент Європейської Ради, мав рацію, коли попереджав, що Європа перебуває у "передвоєнній епосі" щодо росії і білорусі. Так само, як і США.
"Це не звичайний час". Колишня перша леді Елеонора Рузвельт вперше вимовила ці слова під час Національного з'їзду Демократичної партії в Чикаго у 1940 році. Тоді демократи як партія були сильно розділені, так само як і нація через перспективу втягування у Другу світову війну. Вона додала, що зараз "не час щось зважувати, окрім того, що ми можемо найкраще зробити для країни в цілому".
Сьогодні, на тлі непримиренної заангажованості нашого покоління, республіканці потребують якогось подібного статусу, щоб сміливо піднятися над сутичкою і вимагати негайного фінансування України, навіть якщо ціною цього буде терпіти те, чим корисливо погрожувала Грін, дозволивши лідеру демократів Палати представників Хакіму Джеффрісу (D-N.Y.) замінити Майка Джонсона (R-La.) на посаді спікера.
Республіканці повинні або лідирувати в Палаті представників, або забратися з дороги, коли йдеться про інтереси національної безпеки США в Україні. Те ж саме стосується Байдена і його команди національної безпеки, коли йдеться про затвердження високоточних далекобійних ракет ATACMS та інших вкрай необхідних наступальних військових можливостей, які б дозволили Києву вести боротьбу з москвою.
Пентагон знає, як допомогти Україні перемогти. Затвердьте нове фінансування на боєприпаси і зброю та дозвольте українцям робити свою роботу.
Цей самий меседж стосується і Трампа та його антиукраїнської позиції щодо війни в Україні. Його очевидна віра в те, що культ його особистості може диктувати світові справи, є нарцистичною і наївною. Національна безпека досягається лише тоді, коли всі інструменти національної влади об'єднані та застосовуються злагоджено й колективно проти наших ворогів.
Історія рясніє постатями, які вважали, що культ їхніх особистостей може визначати, якщо не диктувати результати. Ніхто з них не закінчив добре.
Ми, як країна, дивимося в глибоку глобальну прірву. Нам бракує лідерів, які розуміють важливість державницького мислення, підкріпленого двопартійністю. Ми не можемо безпечно продовжувати цей загрозливо наївний і заангажований корисливий курс.
Коли йдеться про національну безпеку та зовнішню політику, всі лідери США або потенційні лідери – помиляються. Це стосується і Байдена, і Трампа, і Джонсона, і лідера більшості в Сенаті Чака Шумера. Кожен із них помиляється різною мірою і по-своєму.
Як колись попереджав президент Авраам Лінкольн, ми дійсно є розділеним будинком. путін і Сі навіть розраховують на провал американської системи через цей поділ, що дасть їм свободу дій для економічного і військового домінування на Заході.
Якщо американці продовжуватимуть нерозумно дивитися тільки всередину своєї крахни, вони будуть все більше відчужуватися, якщо не піддаватися остракізму на світовій арені, оскільки Байден, Трамп, республіканці та демократи на Капітолійському пагорбі постійно посилають союзникам США сигнали про те, що Вашингтону більше не можна довіряти.
НАТО, наприклад, зараз стверджує, що США не повинні очолювати конференції Рамштайнської групи, які координують військову допомогу Україні. Вакуум лідерства у Вашингтоні привів до цього моменту, змусивши президента Франції Еммануеля Макрона і президента Чехії Петра Павела втрутитися і заповнити цю порожнечу.
Республіканці все ще мають можливість зробити правильний вибір у Конгресі – той самий вибір, який зробило наше найстарше покоління 7 грудня 1941 року, що тиранія не зможе перемогти демократію.
Так само Байдену необхідно терміново зробити той самий переможний вибір, який зробив президент Франклін Рузвельт після Перл-Гарбору: перемогти ворогів американської нації за будь-яку ціну. Підкорення москві та Пекіну не може бути варіантом. Перемога має бути єдиною дороговказною зіркою США в захисті Заходу.
Дійсно, це не звичайний час. Світ перебуває у стані війни, а Вашингтон очолюють глибоко порочні чоловіки і жінки, які не бажають відповідати на виклики цього надзвичайного часу.
Джерело: The Hill
