По Якутії верхи (фото)
Вранці майже весь наш табір перекочував з Итирби на хату Таркових. Залишаються тільки Петро Миколайович і Владик, але і вони поїхали поки з нами проводжали. По лісі до хати трохи більше кілометра, але не тягти ж вантаж на собі, їдемо трохи вище по річці на моторних човнах до глухої протоки, де залишаємо човен Албана до нашого повернення. Звідси до хати потрібно перетягтись метрів з двісті. А далі починаються метушливі збори. Потрібно адже розмістити весь вантаж і нав'ючити коней. У перший день походу це завжди займає багато часу. Але на подив, все вийшло відносно швидко. Цим же професіонали займалися - Алік і Настя.
Стартова галявина у хати Таркових.
Передстартова готовність. Головне сідла. Зліва в'ючне сідло, решта їздові.
Не так-то просто все упакувати і правильно розкласти по Матагах - в'ючних сідлах.
Алік тепер у нас головний.
По упаковці і розкладанню вантажу головна Настя. Чесно кажучи, зношені в'ючні торби не кращий варіант для перевезення вантажу на конях, але нічого іншого немає. Я все ж наполіг, що мої речі поїдуть в моєму герметичному транспортному мішку.
Два начальника - директор парку і голова адміністрації району.
Прокопій (ліворуч) і Тихон. "Тихон" тут говорять з наголосом на останній склад. Він працює в пожежній службі селища, але явно не байдужий до коней.
Цей буде моїм.
Передстартова фотка на пам'ять. Зліва направо - Алік, Прокопій, Тихон, Владик, Володя Стрекаловський, Албан, Петро Миколайович, Валерій Пономарьов, Люда, Настя.
Тут наша велика компанія розділяється на три частини, які розходяться в три різні сторони. Володя Стрекаловський, Настя, Прокопій і Люда йдуть на Китил. Владик і Петро Миколайович виїдуть в Хону, а наша кінна команда з п'яти чоловік відправляється вгору по Матага-Еселях, невеликій правій притоці Моми, що бере початок на Момському хребті. От кудись до витоків цієї річки і прямуємо.
Вийшли відносно рано, близько дванадцятої дня. Тут і погода вирішила порадувати, низька хмарність піднялася, небо відкрилося. І навіть сонце стало трохи припікати, хоча спеки вже не дочекатися, осінь в тайзі. Але зате мошка просто з розуму сходить, як же, така кількість гарячої крові. Коли їдеш на коні, мошки стає просто на порядок більше. А головне, боротися з нею в такому положенні набагато важче. Тут і без неї знайдеться, чим зайнятися, просто навіть в сідлі втриматися, наприклад, теж ще треба постаратися. Особливо коли їдеш по болоту і тебе хилитає з боку в бік, і здається, що твій кінь зараз завалиться на бік, і будеш ти з-під нього випорпуватись. Та тут ще фоторюкзак на спині дуже заважає, впирається в мішок, який Алік прив'язав ззаду до сідла. Мене через це хилить вперед, ще чого доброго через голову коня кувиркнусь. Особливо міцно доводиться триматися, коли вниз по схилу їдеш. Перші кілометри їхали саме по болоту, потім - старою всюдихідною колією, теж заболоченою. Потім вийшли на русло Матага-Еселях і тоді стало трохи легше.
Наш караван на березі Матага-Еселях. Періодично щось звалювалося, як наприклад зараз мій мішок. Тоді доводилося зупинятися і все поправляти.
Потрібно перевіряти упряж і підтягувати іноді.
Шеф.
Мої соратники в цьому поході. Зліва направо - Алік, Тихон, Валерій, Албан.
Конячки. Дружні тварини все ж.
Пам'ятаєте, колись фігурувала така характерна гора на горизонті, яка називається Емій-Тас або Ураса-Хая, але також в народі її називають Цицька. Так от, нарешті ми підібралися дуже близько до цієї Цицьки. Нижче Гора-груди знята впритул в трьох ракурсах. Внизу поста на останньому аркуші карти, цю гору, що добре виділяється з рельєфу, можна знайти на правому борту долини Матага-Еселях на виході річки з гір. Висота 1324 метрів н.р.м.
Їхали цілий день і на стоянку зупинилися вже в густих сутінках. Велику брезентову палатку Аліка ставили зовсім в темряві, при світлі ліхтариків. Вечеряли не зовсім провареним м'ясом лося. Але пройшло на ура, після такого важкого дня. Небо повністю відкрилося і почало підморожувати. Вночі явно буде нижче нуля.
Картографія маршруту, два суміжних листа:
З цього листа почали. 1 - Итирба. 2 - хата Таркових. Йдемо по Матага-Еселях.
3 - сьогоднішня стоянка.
Оригінал: foto-travel.livejournal.com
