Політ над Києвом на ТУ-134, не виходячи з ангару (фото)
- Запускаємо ВСУ.
ВСУ запущена.
- Запуск першого двигуна.
- Клацання тумблера - вичавлюю тугу кнопку. З наростаючим виттям заводиться двигун.
- Запуск другого двигуна
Виїжджаємо на "рулежку". З незвички, в руках новачка лайнер нерівно йде по смузі, погрожуючи зісковзнути на траву.
- Двигуни на злітний режим. - Правою рукою виставляю закрилки на 30. Прибираю ноги з педалей.
Розгін. Гул мотора, стук бетонних плит.
- Швидкість 140.
- Швидкість 160.
Як би не звалитися з бетонки!!
- Швидкість 170.
- Відрив.
- Відрив! - Підвищує голос інструктор.
Я, отямившись від чарів сірої злітної стрічки, що біжить назустріч, тягну штурвал на себе.
Аеродром йде вниз, літак задерши носа, набирає висоту!
- Японський дирижабль! - Я злетів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Половина шведських пілотів люблять поспати за штурвалом
Три місяці тому мої чудові душевні колеги подарували на день народження картку вражень. З величезного списку я вибрав симулятор ТУ-134А. Апарат розташований в ангарі Київського Національного Університету. На таких симуляторах майбутні пілоти вчаться доставляти нас пасажирів живими в місця призначення.
Ця кабіна була раніше частиною цього лайнера. Навколо сотні важелів, кнопок і лампочок. Голова обертом іде, як в цьому розібратися? Сергій, інструктор і діючий пілот, літаючий на чартерах з Борисполя, допомагає не загубитися в освоєнні азів пілотування.
Перед польотом інструктаж. Я запам'ятав три пункти.
1. Залазячи в кабіну, а вона знаходиться метрах так в трьох від підлоги, не навернутись вниз.
2. У кабіні тісно, тому потрібно постаратися не обдерти голову об важільці і лампочки на стелі кабіни. Техніка радянська, дуже залізна, травма може бути серйозною. Дуже обмежений простір. Згадується анекдот часів моєї молодості. "Що в танку головне?" "Товариші, курсанти, у танку головне - не бздіти".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ-7 "пекельних" аеропортів (відео)
3. І останнє, інструктор нагадав, що літак пасажирський, аеродинаміка у нього реальна, а не іграшкова. Тому, все що ми пам'ятаємо з комп'ютерних симуляторів винищувачів, варто забути. Бо великий шанс звалитися в штопор. А після знову ВСУ, рулежка, відрив-втратимо час.
Відео польоту. Записано не мною :
Сорок хвилин у повітрі промчали непомітно. Розворот коробочкою над Дніпром, посадка в Борисполі. Без інструктора я б розбився. Перший раз садити пасажирський лайнер нелегко. Сергій підтримує штурвал, м'який дотик, і такий бажаний звук бетонки. За звичкою хочеться дістати мобілку, включити і подзвонити родині. А сім'я то поруч, у кріслі другого пілота. Ноги на педалі, гальмування. Кабіна м'яко гойднулася на амортизаторах і завмерла. Оплески!
У нас є ще хвилин десять, щоб походити по ангару і подивитися виставлені тут зразки техніки.
Чорний ящик. На мій погляд чорного в ньому мало.
І трохи військової романтики.
Пускові установки для стрільби НКРСами. Ракета С-300 з транспортувальним контейнером.
До речі, а хто із знаючих людей в курсі, навіщо в суто цивільному ВУЗІ ПВОшні ракети дальнього радіусу дії?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший літак на сонячних батареях перетне континенти
Я залишився дуже задоволений. Тепер подумую на чому б ще політати, на цей раз відірвавшись від ангара.
Оригінал