Скільки в Україні податків?

Про це заявив лідер фракції НУ-НС Микола Мартиненко з трибуни парламенту, коментуючи запропонований об’єднаною опозицією проект спільної Програми дій.

"Репресивний Податковий кодекс імені Тігіпка буде скасовано. Податків буде 7, а не 700. Досить поборів і "маскі-шоу". Наша економіка буде звільнена від бюрократично-фіскального ярма – і нарешті запрацює", - заявив він.

Непогано було б примусити його всі їх назвати, а за кожний не названий дати по 10 батогів. Може, це б посприяло підвищенню якості опозиційної думки.

Скоріш за все, він мав на увазі не податки, а загальну кількість дозвільних та узгоджувальних процедур, але користувався шпаргалкою, а асистенти, які йому шпарталку готували, зайвий раз нічого не переписували - тільки копіпастили якусь службову записку написану років десять тому безплатним практикантом. Але мені яке до цього діло, як виборцю? Я не хочу на чолі України політиків, які мають такої якості підготовлені програми!

Більш притомним виявився дехто Андрій Пишний з «Батьківщини».

Він нарахував 135 платежів. Тобто це нарахував не він, а Світовий Банк в своєму рейтингу ease of doing business:

Не знаю, в чому причина, але Світовий Банк проігнорував введення з 2011 року Єдиного соціального внеску замість відрахувань до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку. Оскільки кожний внесок сплачувався двома платежами, за працедавця і за робітника, щомісяця, то загальна кількість платежів складала 12 х 2 х 4, тобто 96 платежів. Тепер це 24 платежі (один фонд замість чотирьох з працівника і працедавця), тобто вже на 72 платежі менше, ніж було. Таким чином, якщо інші платежі не змінилися, то всього має бути 63 платежі. Втім, для цілей цього блогового запису цієї прикидки достатньо, і я не буду занурюватися у тему і вивчати інші платежі. Пан Пишний пропонує нам сім податків. Якщо їх сплачувати щомісяця, то буде 84 платежі. Гаразд, не всі щомісячні, тобто результат у середньому буде десь на рівні теперішнього.

Хоча до Світового банку ще одне питання: чого це ПДВ - один платіж?

Отже, асистенти Пишного копіпастили доповідь Світового банку, а у київському представництві Світового банку працюють такі ж самі офісні ховрашки, які копіпастять одну й ту ж саму інформацію, не зважаючи на зміни законодавства. Але мені яке до цього діло, як виборцю? Я не хочу на чолі України політиків, які мають такої якості підготовлені програми!

Скільки ж у нас податків? Щоб відповісти, достатньо зазирнути до Податкового кодексу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:
9.1.1. податок на прибуток підприємств;
9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;
9.1.3. податок на додану вартість;
9.1.4. акцизний податок;
9.1.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
9.1.6. екологічний податок;
9.1.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів
магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне
транспортування трубопроводами природного газу та аміаку
територією України;
9.1.8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий
конденсат, що видобуваються в Україні;
9.1.9. плата за користування надрами;
9.1.10. плата за землю;
9.1.11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;
9.1.12. збір за спеціальне використання води;
9.1.13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
9.1.14. фіксований сільськогосподарський податок;
9.1.15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і
хмелярства;
9.1.16. мито;
9.1.17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої
кваліфікованими когенераційними установками;
9.1.18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
природний газ для споживачів усіх форм власності.

Тут намішані податки, збори та  імпортне мито, проте не названий Єдиний соціальний внесок. Більшість з цих податків сплачується епізодично або стосується дуже обмеженого кола бізнесів. З того, що стосується всіх і регулярно – податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок (стосується і нас, і працедавця), податок на додану вартість (стосується бізнесів, а нас – як покупців, що сплачують його в ціні при купівлі), акцизний податок (навіть якщо ми не маємо відношення до підакцизних товарів, ми сплачуємо його у ціні підакцизного товару при купівлі), мито (стосується імпортерів і нас, покупців імпортних товарів). Тобто й семи не нараховується.

Порівняння з Грузією, які наводить пан Пишний, не коректні, бо багато залежить від термінології. Назви податок держмитом або збором – і він вже не податок. Не включи його до головного податкового документу - маєш покращення життя вже сьогодні. Грузинські бізнесмени, з якими я спілкуюся, скаржаться на складність узгоджувальних процедур і на витрати з ними пов’язані (особливо, на архітектуру, без якої навіть вивіску не повісиш). І ці процедури та платежі власне й не входять до офіційного переліку податків. Такі процедури є всюди, і це правильно. Головне, щоб вони виконували свою первинну мету, а не ставали просто приводом для здирництва. Але це аж ніяк не питання кількості та ставок податків. Це питання загального регулювання господарської діяльності.

Не знаю, що мусить трапитися, щоб критики влади вже нарешті второпали, що справа не в арифметичній кількості податків і не в їхніх ставках, які в нас на рівні доволі низьких за світовими стандартами. Справа в тому, з чого і як вони нараховуються, наскільки складні в адмініструванні, наскільки ймовірна помилка при їх нарахуванні, сплаті, обліку, які санкції за помилки, сплачують їх всі чи наближенням до влади можна отримати податковий рай. І головне – чи відповідає податкова система стратегічним цілям розвитку економіки.

Стосовно програми опозиції та інших тез у промові пана Пишного є ще, про що поговорити, але про це іншим разом.

Як бачите, спікери опозиції та ідеологи не затрудняють себе загляданням зайвий раз до діючого законодавства, але беруться його критикувати та пропонувати зміни. А вони ж, у більшості депутати, брали участь в обговоренні, розробці і Податкового кодексу, і Закону про єдиний соціальний внесок! І така необізнаність! І справа не у тому, що електорату потрібні прості гасла в три слова. Так, люди сприймають прості гасла, але гасла не повинні бути безглуздими та хибними. Партія регіонів своїм «подоланням руїни» викликає сміх, але вона обслуговує саме темний електорат. Опозиція знов хоче змагатися на їхньому електоральному полі?

PS: а солома в головах тих, хто тепер опозиція вже давно, мабуть, від народження. Ось моя стаття чотирирічної давнини:

http://narodna.pravda.com.ua/politics/493d2701479a9/

Як бачите, нічого не змінилося.

Оригінал: Livejournal/kerbasi