Звідки нам взяти гордість?
Якщо тобі є, чим пишатися, предмет твоєї гордості відрізняє тебе від інших, твої символи дають тобі смисли, наснагу і відчуття переваги. Маючи гордість, ти ладен відчувати гідність і боронити те, що тобі належить по праву або захищати тих, хто поділяє твої цінності...
Але ж, дивний ми народ. Відчуваємо гордість переважно за те, до створення чого не доклалися руки - за футбольний клуб, за авто, пишаємося клубною карткою торгової мережі тощо. Язик не повернеться вимовити словосполучення – споживацька гордість. Виходить якась смислова тарабарщина.
Знову ж феномен – ми майже не цінуємо, що вирощували власноруч, і ставимося до цього як до даності, ніби впало зверху, як Божа винагорода, або кара - дитина, будинок, місто, країна...
Здавалося б - ти ж ніби віддав частину себе, аби виросли твої діти і стали тими, хто є. Ти витратив своє життя на будівництво доріг, виховання школярів, охорону правопорядку, порятунок життів. Пишайся тим, у чому є частка тебе! А ні! Діти тебе не розуміють, дороги діряві, люди чахотошні, а країна - мрак!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці мають "стати неграми", аби не опинитись під владою Москви, - Корчинський
Втім, як же круто, коли чорношкірі гравці твого Шахтаря забивають голи білим динамівцям, а Кличко натовк чергову пику якомусь зухвалому негру! Вони спеціально для тебе це робили! Як їм не вірити? Ти гордишся-пишаєшся переможцями, знаходячись у країні-концтаборі, яка програла все, що можна програти.
І тим більш дивно, що самоідентифікація з тим, чим ти пишаєшся, не залежить від твоїх статків. Ти можеш бути хоч президентом держави і ніби у тебе все є, а ти все одно стрибаєш на футбольній трибуні, як козел, адже тобі привалило щастя – твоя, не їх команда виграє. Ти готовий скупити всі державні прапори в супермаркеті, коли настає чемпіонат по футболу, і кидаєш їх у пилюку твоєї шафи по закінченню...
Мені важко зрозуміти ці речі. Мабуть ієрархія цінностей у кожного з нас занадто заплутана і побудована на протиріччях. Мені здається, ті, хто одурманює народні маси, знає досконало цю тему і вдало нею користується у власних інтересах.
Але ж так хочеться, аби Україна стала предметом гордості кожного з нас. Виникає питання: чи можливо досягти цього, якщо носії здорових ідей – не влада?
Оригінал: v-manko.livejournal.com
