Столицю знову ставлять на коліна

Від часу прийняття 9 вересня 2010 року підконтрольною Партії регіонів парламентською більшістю Закону "про внесення змін до Закону "Про столицю України – місто-герой Київ" міський голова утратив реальні повноваження основної посадової особи в громаді. Якщо до змін лише обраний киянами мер міг бути призначений очолювати Київську міську державну адміністрацію (орган виконавчої влади й виконавчого органу Київради), то після ухвалення згаданого вище документа посади голови КМДА й міського голови "розщепили". Тепер на першу з них може бути призначена будь-яка особа, яку затвердить президент за поданням Кабміну, і саме ця "будь-яка особа" очолюватиме виконавчу владу в столиці. Тому після "київської реформи" 2010 року тут все вирішує Олександр Попов, якого не обирали кияни, а призначила Банкова. Однак питання легітимізації цього діяча в очах жителів міста у спосіб протягування його кандидатури на загальних виборах мера вимагає від влади пошуку чергових лазівок у законодавстві.

ДАТА МАЄ ЗНАЧЕННЯ

Показовою стала дата оприлюднення заяви про відставку з посади міського голови, адже відповідно до законодавства повноваження Черновецького закінчуються 3 червня, а вона з’явилася 1-го. Представники опозиції вже звернули увагу на факт, що згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування", в такому разі чергові вибори мера мали б відбутися через два місяці, тобто на початку серпня, однак у випадку дострокових, які проводять за дочасного (дарма що лише на один-два дні) складання повноважень, закон не встановлює чітких термінів проведення позачергового волевиявлення. Тож у такий спосіб Банкова дістає свободу дій із призначенням дати голосування за столичного мера.

Утім, є нюанси. З огляду на статтю 79 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження міського голови слід вважати припиненими лише від дня, коли Київрада проголосує за рішення, яким візьме до відома факт поданої заяви. За інформацією Тижня, до 4 червня цього зроблено не було, а відповідно до розпорядження секретаря Київради Галини Гереги чергове пленарне засідання ІХ сесії має відбутися лише 12 липня 2012-го. Якщо цього дня її депутати візьмуть до відома заяву Черновецького, то ВР має призначити чергові, а не позачергові вибори. Щоправда, це коли рахувати, що термін повноважень старого міського голови – чотири роки. Однак зі скасуванням результатів політреформи повноваження відповідного посадовця знову становлять п’ять років, тобто тривають до червня 2013-го. У такому випадку звільнення "мера-привида" відбудеться таки в режимі дострокового відсторонення від крісла, а відтак мають бути призначені позачергові вибори. Отже, заява Черновецького свідчить, що Партія регіонів захотіла провести вибори мера, не чекаючи 2013 року, – у 2012-му. Не вдаючись ані до сумнівних із погляду законодавства рішень більшості в парламенті, ані до послуг підконтрольного їй Конституційного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 42 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", не пізніше як на 15-й день по звільненні з посади Черновецького в.о. міського голови (тобто секретар Київради) повинна звернутися до парламенту з клопотанням щодо призначення позачергових виборів його наступника. Отже, таке клопотання може бути подане не пізніше ніж 12–26 липня 2012 року. Згідно закону, позачергові місцеві перегони призначають не пізніше ніж за 60 днів до голосування, а електоральний процес розпочинається за 50 днів до позачергових місцевих виборів. Таким чином, схоже, влада хоче сумістити обрання київського міського голови й народних депутатів України в жовтні.

По-перше, є бажання максимально скористатися з можливого позитивного ефекту, який, попри корупційні скандали, забезпечить оновлення міста у зв’язку з проведенням матчів фінальної частини чемпіонату Європи в Києві. По-друге, прагнення якнайшвидше конвертувати також і в електоральну підтримку Попова (окрім Партії регіонів) доплати пенсіонерам із мінімальною пенсією напередодні парламентської компанії. Крім того, саме в такий час мажоритарники-регіонали активно скуповуватимуть голоси (процес уже пішов), і це також може бути обернуто на користь Олександра Павловича (паралельний підкуп). По-третє, для Попова і К° вигідніше проводити вибори до початку опалювального сезону, адже непередбачувана зима може піднести неприємні сюрпризи з відповідним ударом по рейтингу.

МЕР БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ

Незалежно від того, якими будуть перегони – черговими чи позачерговими, повноцінними виборами міського голови Києва вони стануть лише для однієї особи – висуванця Партії регіонів Олександра Попова. На своїй прес-конференції той уже анонсував, що у випадку своєї перемоги звернеться до Верховної Ради з проханням про "возз’єднання" посад мера та голови КМДА. І цілком імовірно, що в такому випадку підконтрольна регіоналам ВР проголосує за відповідні зміни. Теза про те, що в разі виграшу опозиційного кандидата цього не станеться, вплив киян на КМДА залишатиметься обмеженим, а між опозиційним мером і керівником адміністрації, призначеним владою, почнеться шкідливе для міста протистояння, поволі перетворюється на один із основних аргументів стосовно того, чому його жителі мають голосувати таки за Попова.

Активна реклама досягнень останнього також може свідчити, що його куратори (зокрема, глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін) затягувати вибори мера далі ніж до осені не збираються. Найгучніший передвиборчий проект – "Перший референдум киян", мета якого, схоже, полягає в масштабному підкупі певних категорій електорату та розблокуванні можливостей для масштабного перерозподілу земельного ринку столиці. Для цього передбачено винести на загальне голосування питання про те, щоб надати допомогу пенсіонерам та бюджетникам і підтримати новий Генеральний план столиці. Показово, що всі ці проблеми можна легко вирішити без жодних референдумів (до речі, дороге задоволення для місцевих платників податків) – достатньо рішень контрольованої ПР Київради.

Кампанія за референдум є потужним інструментом мобілізації "вільного електорату", насамперед колишніх прихильників Черновецького, які традиційно голосували "за гречку".  До речі, Попова активно піарять колишні помаранчеві зірки: зокрема, білборди заполонила реклама "його" ініціатив з обличчями Руслани, Олега Скрипки та інших упізнаваних постатей...

Навіть якщо станеться диво й опозиційний кандидат переможе на перегонах у Києві, йому доведеться бути мером за голови КМДА Олександра Попова (або іншого призначеного президентом намісника), в розпорядженні якого й надалі залишатимуться фінансові ресурси, адміністративний апарат та більшість повноважень. Однак ця перемога необхідна для того, щоб підтвердити: нинішня влада зберігає контроль над столицею лише внаслідок примусу та маніпуляцій законодавством, а не завдяки підтримці більшості киян.