Як очищення забрудненого повітря у Китаї може уповільнити зміну клімату
Китай розпочинає дискусію про обмеження забруднення, яку можна порівняти з тією, через яку пройшли США і Європа 30 років тому – і що призвела до прийняття проривного закону, такого як Акт про чисте повітря у США.
Але у випадку з Китаєм є велика різниця – і саме їй ми повинні тішитися. У той час як США і Європа боролися з локальним забрудненням повітря через запровадження очистки димових газів на теплових електростанціях та поширення каталітичних нейтралізаторів, які нічого не роблять, щоб стримати зростання викидів СО2, Китай має на меті реалізувати багато заходів, що дадуть змогу скоротити викиди парникових газів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вісім причин, чому Китай змінює ваш світ
Те саме, ймовірно, буде справедливо і для решти країн світу, що розвиваються: коли держави стають багатшими, атмосферні викиди від спалювання палива починають здаватися серйозною проблемою для системи охорони здоров'я. Чистіше повітря в Азії, Африці та Латинській Америці буде перемогою планетарного сталого розвитку, що стане також однією з підстав на надію щодо майбутнього стану глобального довкілля.
У Пекіні вже звичкою стало "відправляти дітей до школи у протигазах"
Крістіна Ларсон з Bloomberg Businessweek зауважила на початку цього року, що у Пекіні вже звичкою стало "відправляти дітей до школи у протигазах". І вона розповіла про зростання попиту на герметичні навіси для накриття шкільних спортивних майданчиків (щоб діти могли грати, не відхаркуючи потім чорний слиз).
Проблема забруднення повітря частково пов'язана із швидким зростанням автопарку - включно з великими вантажівками, що працюють на брудному дизпаливі. Винною є також вугільна промисловість Китаю: зараз країна спалює приблизно стільки ж вугілля, скільки решта країн світу разом узяті. Однією з причин є стара політика безкоштовної роздачі вугілля для опалення мешканцям північної частини Китаю, більшу частину якого вони спалювали у неефективних домашніх котлах та печах.
Смог у Пекіні. Фото: telegraph.co.uk
Дослідження, співавтором якого є економіст Юю Чень з Пекінського університету, допровадило до висновку, що 500 млн мешканців північного Китаю втратили понад 2,5 млрд. років життя через політику безкоштовної роздачі вугілля у 1990-х роках, а вплив цієї політики зберігається і донині, зокрема у вигляді вищого рівня забруднення повітря на півночі.
Схожі виклики непокоять багато країн світу, що розвиваються. Вони роблять, без сумніву, забруднення повітря найсерйознішою, безпосередньою атмосферною загрозою здоров'ю і добробуту людини у бідних країнах. За прогнозами аналітичного центру DARA, впродовж наступних 15 років 80% смертей, пов'язаних зі спалюванням викопного палива у країнах, що розвиваються, будуть спричинені не зміною клімату (якій сприяє збільшення викидів двоокису вуглецю), а місцевим забрудненням повітря.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміна клімату стає реальним бізнесом
Захід продемонстрував, що цю проблему можна вирішити. У 1980-х роках США та Європа зіткнулися з аналогічними (якщо не такими катастрофічними) проблемами із забрудненням повітря – наприклад, зі смогом, що регулярно виникав у Лос-Анджелесі. У США було відтоді зафіксовано значне зниження рівня вмісту моноокису вуглецю, двоокису сірки, свинцю, озону та дрібних часток в атмосферному повітрі. У 1990-х роках США переважно подолали проблему кислотних дощів, обмеживши викиди двоокису сірки на найбільших електростанціях країни – і його викиди загалом з 1980 року скоротилися на 69%.
Проте, три десятиліття тому найбільш економічно ефективний спосіб зниження рівня забруднення повітря електростанціями полягав у використанні технологій, що затримували дрібні частки та двоокис сірки, але не двоокис вуглецю. Каталітичні нейтралізатори, що скорочували забруднення повітря незгорілими вуглеводнями на автомобілях, ніяким чином не скорочували викиди двоокису вуглецю.
Влада Китаю змусила скоротити забруднення повітря нафтопереробними заводами та обмежила будівництво шкідливих заводів
Сьогодні низка економічно ефективних підходів до вирішення проблем з місцевим забрудненням повітря сприяють також скороченню викидів парникових газів. Наприклад, у червні Державна рада КНР різними заходами відреагувала на посилення невдоволення нечистим повітрям, що безпосередньо обмежить локальне забруднення повітря нафтопереробними заводами. Влада також запровадила суворіші стандарти контролю, що, ймовірно, уповільнять будівництво нових заводів у галузях з типово високим рівнем забруднення повітря.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Настав час брати до уваги зміни в кліматі?
Крім того, Державна рада заявила, що гарантуватиме вищу ціну на електроенергію сонячним електростанціям і зобов'яже операторів електромереж купувати усю електроенергію, вироблену з використанням сонячних панелей. Тим часом, Національна комісія з розвитку та реформ Китаю запропонувала обмежити загальне споживання вугілля у країні на певному максимальному рівні. Окрім скорочення величезних витрат на охорону здоров'я, викликаних місцевим забрудненням повітря, ці заходи повинні допомогти Китаю досягти його цілей зі скорочення викидів двоокису вуглецю на 1 долар на 45% до кінця десятиліття.
Країни з низьким рівнем доходів досі стоять перед вибором між здешевленням електроенергії й збільшенням її споживання, з одного боку, та скороченням споживання вугілля, з іншого. Для великої частини населення країн, що розвиваються, найдешевший спосіб отримати цю енергію – завдяки великим тепловим електростанціям. Але зі зниженням витрат на альтернативні джерела енергії і з посиленням бажання та готовності платити за чистіше повітря, цей розрахунок змінюється.
Якщо додати у рівняння майбутні технологічні досягнення та субсидії від багатих країн, які вони надають та надаватимуть у межах глобальних домовленостей про боротьбу зі зміною клімату, то нові технології виробництва енергії ставатимуть економічно ефективним рішенням у дедалі більшій кількості випадків. Завдяки цьому діти у мегаполісах країн, що розвиваються, і активісти за боротьбу зі зміною клімату зможуть трохи легше дихати.
Оригінал: Bloomberg Businessweek
Переклад: iPress.ua
