Як живе село, у якому половина жителів - сексуальні злочинці
Інші мешканці Міракл-вілидж розбещували неповнолітніх, користуючись власним становищем - там є один вчитель, один пастор та один спортивний тренер. Там є й ті, хто відсидів у в'язниці за ексгібіціонізм. Чимало мешканців були засуджені, тому що займалися сексом з неповнолітніми дівчатами.
За законом штату Флориди, жоден з них не може жити на відстані меншій, ніж 1000 футів (близько 300 метрів) від школи, дитячого садка, парку або дитячого майданчика. Міста та округи продовжили ці обмеження до 2500 футів - майже до півмилі. А у деяких місцях обмеження діють і на басейни, автобусні зупинки та бібліотеки. Наслідком стало те, що сексуальні злочинці були змушені виїхати з густонаселених районів.
Закони Флориди зробили Міракл-вілидж привабливим варіантом для їхнього переїзду. Поселення було засноване у 2009 році покійним Діком Візероу, пастором з гуманітарної місійної організації Matthew 25: Ministries.
Він бачив, з якими труднощами доводиться мати справу сексуальним злочинцям під час пошуків місця для життя. Хоча й вдень вони можуть практично вільно пересуватися, вночі вони повинні перебувати за адресою, яка відповідає встановленим обмеженням на проживання.
Заявки від потенційних мешканців надходять щодня. "Ми отримуємо від 10 до 20 заявок щотижня", - каже Джеррі Юменс, координатор місії Matthew 25: Ministries з питань підбору нових мешканців, також зареєстрований сексуальний злочинець.
"Ми намагаємося не брати людей, що вчиняли насильство або приймали наркотики, або ж тих, в кого діагностували педофілію - тобто тих, кого сексуально збуджують лише діти. Ми хочемо захистити людей, які вже живуть тут, і тих, хто жив тут до нас".
Едгар Волфорд. Фото: ВВС
Едгар Волфорд переїхав сюди 10 років тому - ще в ті часи, коли місце називалося Пелікан-лейк (Пеліканове озеро), і було домом для збирачів цукрової тростини та їхніх сімей. Він приїхав у південну Флориду з Ямайки у 1962 році, і усе своє життя збирав цукрову тростину, поля якої простягаються до обрію.
Зараз він на пенсії, і проводить свої дні, вирощуючи у великому саду маніок, батат та банани, а також безліч різних фруктів та овочів, які він дарує своїм сусідам.
"Це дуже тихе місце, тут ніхто нікого не турбує", - каже він. І як він ставиться до десятків сексуальних злочинців, які переїхали сюди протягом останніх кількох років?
Вони добрі люди. В мене тут багато друзів. Єдине, чого нам бракує, так це дітей, і шкільний автобус сюди більше навіть не заїжджає
Кілька дітей все-таки живуть у Міракл-вілидж - закони Флориди не забороняють сексуальним злочинцям жити поруч з неповнолітніми, хоча й умови їхнього випробувального терміну можуть забороняти їм будь-які контакти з ними.
Крістофер Доусон
22-річний Крістофер Доусон є зареєстрованим сексуальним злочинцем, якому заборонено розмовляти з будь-якою особою, молодшою за 18 років. Коли йому було 19, в нього були, як він каже, добровільні статеві зносини зі 14-річною. Він думав, що вона старша.
"Я знав її десь рік, і ми зустрічалися протягом декількох місяців, - згадує він. - Її батьки свідчили проти мене, і мене засудили до двох років домашнього арешту та восьми років випробувального терміну".
Коли він порушив умови свого випробувального терміну, заговоривши з молодшим братом свого друга, то провів чотири місяці у в'язниці округу. Потім суддя наказав йому переїхати у Міракл-вілидж - альтернативою було тривале тюремне ув'язнення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як живе найбідніший президент світу
"Це виявилося для мене благом. Мені було неприємно залишати своїх батьків, але в мене зараз відчуття, що я знайшов свою долю у Міракл-вілидж. Я почуваю себе тут як вдома та у безпеці - мені подобаються люди, - каже він. - Навіть якщо в мене є мітка сексуального злочинця, я не є монстром. Я зробив помилку, і примирився з наслідками".
Крістофер, що є талановитим музикантом, грає на барабанах у групі, яка забезпечує музичний супровід служб у невеликій церкві у Міракл-вілидж.
Це християнська громада, що вважає своєю метою допомагати сексуальним злочинцям повернутися до нормального життя, але вона приймає не лише християн, і всіх рада бачити у своїй церкві. Мешканці беруть уроки управління гнівом та вивчають Біблію. І, що є умовою їхнього випробувального терміну, більшість сексуальних злочинців проходять курси психотерапії. Деякі із злочинців мають навіть роботу у навколишніх містечках.
Зі своїми акуратно підстриженими газонами і розкішною тропічною рослинністю, Міракл-вілидж виглядає ідилічною сільською громадою. Легко можна забути, що деякі з його мешканців скоїли серйозні та огидні злочини.
Пет Паверз, виконавчий директор Matthew 25: Ministries, був тренером юнацької ракетбольної команди. На початку 1990-х років його засудили за статеві контакти з 11 неповнолітніми. Як наново народжений християнин, він каже, що використовує свій досвід, щоб впливати на інших сексуальних злочинців.
"Я добре знаю історії цих хлопців. Тому, якщо хтось приїжджає сюди, і каже: "Я не винен; все, що я робив - це просто дивився на фото", то я кажу: "Ні. Ти винен, і крапка". Це тому, що змінитися можна, лише визнавши свою провину".
Пет Паверз.
У методистській церкві у найближчому містечку Пагокі дехто із сексуальних злочинців з Міракл-вілидж грає музику під час служб. Вони є шанованими членами тамтешньої церковної громади, і один з них є навіть проповідником.
Але деяких місцевих мешканців непокоїть те, що поруч живе так багато сексуальних злочинців. Кеті зґвалтували, приклавши ніж до шиї, коли вона була підлітком. Через десятиліття після цієї події вона досі не може примиритися зі своїм досвідом. І вона не в захваті від існування Міракл-вілидж.
"Я зовсім не думаю, що це диво (перше слово у назві поселення означає "диво" - iPress.ua), - каже вона. - Можливо, це диво для сексуальних злочинців, але для мене це все більш схоже на жах на вулиці В'язів".
Мер Пагокі, Колін Вокз, вважає, що люди змиряться з тим, що практично з ними поруч, за містом, живуть незвичайні сусіди.
"Я знаю, що спочатку був сильний опір тому, щоб вони селилися там, оскільки усі хотіли захистити наш актив номер один - наших дітей. Але ми рухаємося уперед, і ця країна дає другий і третій шанс людям, що роблять помилки. Поки правоохоронці тримають під контролем ситуацію, і немає ніяких проблем, наша громада толеруватиме їх".
Обов'язок перевіряти місце проживання сексуальних злочинців, що живуть у Міракл-Вілидж, покладений на детектива Кортні Мінтон з відділу стеження за сексуальними маніяками та злочинцями офісу шерифа округу Палм-біч.
Вона відвідує їх щотижня за адресами реєстрації, і перевіряє, чи не приховали вони чогось від закону.
У спекотний ранок одного четверга у червні вона їздить вперед-назад у своєму червоному пікапі, зупиняючись під будинками, що є у її переліку. Деяких людей немає, тому що вони на роботі, і вона залишає у дверних щілинах свої візитні картки. В одному будинку вона розмовляє з дружиною злочинця.
Повернувшись у пікап, вона розмірковує вголос про свою роботу - часто вона має глибокі знання про чужі злочини.
"Я працювала кілька років тому над справою злочинця, якого щойно перевіряла - він розбещував своїх доньок. Тож я висунула йому звинувачення та провела розслідування. Потім він відсидів у в'язниці, вийшов, і тепер моїм обов'язком є стежити за ним", - каже вона.
Детектив Кортні Мінтон.
У переліку детектива Мінтон 300 злочинців. В окрузі Палм-біч є 900 зареєстрованих сексуальних злочинців. У всій Флориді їх є близько 55 тис. Витрати на контроль за дотриманням законів про проживання сексуальних злочинців є високими.
І є дискусія про те, чи ці обмеження справді гарантують населенню безпеку. Активісти, що ведуть кампанію за скасування обмежень, стверджують, що немає ніяких емпіричних доказів на користь того, що рівень рецидивних злочинів є нижчим серед тих сексуальних злочинців, які живуть далеко від шкіл та інших подібних об'єктів. Прихильники обмежень стверджують, що вони обґрунтовані здоровим глуздом - якщо дозволити сексуальним маніякам жити близько до місць, у яких збирається багато дітей, то небезпека загрожуватиме більшій їх кількості, ніж коли б вони жили подалі від них.
Чимало мешканців Міракл-вілидж живуть у ньому тому, що не можуть знайти для себе у Флориді іншого місця проживання, що відповідало б вимогам закону. Для інших воно є домом. А що б сталося з цією спільнотою, якби особливі закони про проживання сексуальних злочинців скасували, і вони могли б самі обирати, де їм жити?
"Сексуальні злочинці все одно житимуть тут, - каже Пет Паверз. - Це дуже спокійне місце на краю світу".
Оригінал: ВВС
Переклад: iPress.ua
