Якщо ви такі багаті, то чому ж ви такі нещасливі?
Найкращим показником економічної успішності Південної Кореї (індекс KOSPI) можна вважати енергію її громадян, помітну на вулицях Сеула, у якому би районі столиці ви не перебували: серед натовпу молодих хіпстерів Мендонгу, у блискучих бутиках Апкучжонгу або в нічних клубах Ітхевон, де повно іноземних туристів.
Дохід на душу населення у Кореї сьогодні подібний до того, який має Нова Зеландія, Ізраїль та Греція, а економіка зростає приблизно на 3% на рік, навіть у час, коли економіка Європи зазнає проблем. Південнокорейські компанії поступово відбирають велику частку світового домінування Apple в галузі виробництва смартфонів, країна є світовим лідером з виробництва автомобілів, кораблів і сталі, а її м'яку владу забезпечують корейські поп-групи, кінофільми і телевізійні драми, оскільки населення країни наближається до 50 млн осіб
Чому ж в такому випадку південні корейці є другим найбільш нещасливим народом в світі?
Реформи країни у відповідь на азійську кризу привели до покращення стандартів життя і підняли конкурентоспроможність до рівня, який залишив позаду навіть Японію
В останньому дослідженні рівня задоволення життям серед 32 країн Організації економічного співробітництва та розвитку, який проводила асоціація World Values Survey, Південна Корея зайняла 31 місце. Дослідження різних корейський науково-дослідних інститутів показали, що рівень щастя серед корейських підлітків є найнижчим в країнах ОЕСР. Країна також знаходиться на вершині глобальної таблиці кількості самогубств.
Таку невідповідність варто дослідити, зважаючи на статус Південної Кореї, як прикладу для наслідування. Реформи країни у відповідь на азійську кризу привели до покращення стандартів життя і підняли конкурентоспроможність до рівня, який залишив позаду навіть Японію. Тим не менш, Корея також слугує шаблоном для країн, що намагаються уникнути "пастки середнього рівня доходів", яка зачіпає дуже багато країн, що розвиваються.
Застережливі приклади
Малайзія, Філіппіни і Таїланд є прикладами країн, які мали вражаючі успіхи, які тим не менш зійшли нанівець. Деякі економісти передбачають, що Китай крокує тим самим шляхом. На відміну від цих країн Південна Корея, на думку спостерігачів, є прикладом для інших в Азії.
Досягнення країни значною мірою є наслідком інвестицій в людський капітал. Отримання якісної освіти стало національною одержимістю для корейців, і навчальні програми заохочують розвиток творчості, науки і техніки
Досягнення країни значною мірою є наслідком інвестицій в людський капітал. Отримання якісної освіти стало національною одержимістю для корейців, і навчальні програми заохочують розвиток творчості, науки і техніки. Південна Корея також веде роботу з перетворення Сеула в міжнародний фінансовий центр, а також у модель для екологічно чистого зростання.
Після азійської кризи 1997 року, процеси дерегуляції відкрили ринки до вимог західних акціонерів. Підвищення продуктивності стало національною місією. Але можна сумніватися у тому, чи не були часом ці зміни запроваджені занадто швидко, без передбачення суспільних амортизаторів для населення з урахуванням драматичності таких змін.
"Проблема в тому, що корейці зараз занадто зосереджені на конкуренції один з одним, - каже Кім Ен Дук, колишній заступник міністра фінансів, який викладає в бізнес-школі Корейського університету. – Постійне прагнення бути кращим втомлює людей і піддає їх впливу різних стресів. Тепер прийшов час обійняти один одного".
Страх безробіття привів до того, що робітники в Південній Кореї працюють більше годин ніж будь-де в світі
Економісти, як правило, недооцінюють показники "валового національного щастя", вважаючи їх химерними економічними барометрами. Так для Бутану, таким показником є довжина національного одягу у жінок. Не надто зважають вони також на Індекс Біг-Maк або на те, що нові хмарочоси віщують майбутні фінансові кризи.
Тим не менш, Південна Корея демонструє деякі успіхи на шляху від бідності до достатку. Якщо ця зразкова економіка страждатиме від гострих проблем щодо зростання економіки, то чи можемо ми очікувати більших успіхів від Китаю?
Реформи в напрямку вільного ринку створили стимули компаніям Південної Кореї відмовлятися від працевлаштування робітників на повний робочий день на користь низькооплачуваних робітників-контрактників. Це означало, що менше уваги приділялося створенню систем соціального захисту, необхідних для підтримки робітників, які були не в змозі швидко адаптуватися до зміни роботи. Страх безробіття привів до того, що робітники в Південній Кореї працюють більше годин ніж будь-де в світі.
Корейський сендвіч
Поглянувши на будь-яку карту, ви зрозумієте, чому корейці так хвилюються: вони затиснуті між багатою Японією і недорогим Китаєм (не кажучи вже про войовничу Північну Корею) і повинні знайти спосіб, щоб виділитися. Витрати на життя занадто високі, щоб конкурувати з Китаєм, і демографічно, Корея має більше спільного з старіючим населенням Японії. Крім того, як і Японія, Корея недостатньо використовує свою жіночу робочу силу, і це стримує економіку.
Як і Японія, Корея недостатньо використовує свою жіночу робочу силу, і це стримує економіку
Відповідь Південної Кореї – запровадження величезного тиску, який мав би допомагати досягати успіху. Школи надто відверто одержимі підготовкою дітей до вступних іспитів у коледж, оскільки ці іспити мають вирішальне значення для їх майбутнього. Далі варто прагнути отримати роботу у великій всесвітньо відомій компанії, як Hyundai Motor Co, LG Electronics або Samsung Electronics Co. Такі цілі в меншій мірі викликані пристрастю, аніж культурними нормами.
"Для нас досягнення успіху стало видом спорту", каже Тереза Син Юн Ра, виконавчий співдиректор консалтингової фірми Oratio та директор заявочного комітету Зимових Олімпійських ігор 2018 року, які відбудуться в Пхенчхані.
Південна Корея потребує менше стресу і більше мрій. Країна повинна зазнати інновацій у спосіб, який компаніям ще належить спробувати. Компанія Samsung (005 930), чий глобальний підхід є гордістю сучасної Кореї, є тому прикладом. Її телефони та планшети є неймовірними досягненнями технологій, і вони успішно конкурують за ринок із Apple. Але ці продукти є лише варіаціями iPhone і IPad. Час вже Кореї придумати свої власні правила гри.
Незважаючи на всі реформи з 1997 року, кілька сімейних конгломератів, які працюють в основному на експорт, заправляють всією економікою країни
Швидкісний бродбенд доступ і гіперпідключення не зробили країну більш інноваційною. Також цього не зробило швидке зростання економіки. Це має виходити від самих корейців. Незважаючи на всі реформи з 1997 року, кілька сімейних конгломератів, які працюють в основному на експорт, заправляють всією економікою країни. Відсутність всеосяжної соціальної держави зменшує здатність влади приймати ризиковані рішення і змушує робітників шукати праці у безпечних галузях промисловості.
Це позбавляє Корею цілої плеяди вчених і інженерів, які здатні працювати самостійно, просуватися вперед, не оглядаючись на мейнстрім і придумувати світові ідеї і прориви. Немає швидкого рішення цієї проблеми, але нарощування малого та середнього бізнесу є найбільш вірним способом розвитку підприємництва.
Уповільнення світової економіки нагадало нам, що незважаючи на всі завоювання Південної Кореї, економіка країни поки спромоглася забити перший гол. Тому наразі не можна назвати її щасливою.
Оригінал: Bloomberg
Переклад: iPress.ua
