Академія наук розкрила формулу €160 млрд для адаптації України до норм ЄС

Згідно з оприлюдненими в четвер на круглому столі "Українського форуму" даними, вчені з інституту склали всі витрати в цих чотирьох країнах, поділили їх на середню чисельність населення за 1991-2013 роки, а потім помножили на 45,5 млн українців і ще на коефіцієнт 1,5, й отримали можливі витрати України на адаптацію законодавства у разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

 

Збільшення витрат на 50% для України Інститут НАНУ пояснює "структурним фактором - станом соціальної інфраструктури, зношеністю основних фондів України в порівнянні з досліджуваними країнами Європи".

 

Згідно з документом, питомі витрати на душу населення у відібраних чотирьох країнах різняться від €776 у Чехії до €5,1 тис в Угорщини за 23 роки.

 

При цьому на витрати східноєвропейської "четвірки" в період після підписання ними Угод про асоціацію з ЄС (з 1991 по 1994 роки) до вступу в ЄС в 2004 році довелося 13,5%, тоді як решта суми - вже на період після того, як вони стали членами Євросоюзу.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович у 10 разів завищив оцінку переходу на євростандарти, - Єврокомісія

 

Найбільше на етапі асоціації, за даними українських вчених, витратила Угорщина за рахунок включення до витрат Національної програми захисту навколишнього середовища вартістю €9,7 млрд - €1,1 тис на людину, тоді як у трьох інших країн ці витрати склали €150 - 250 на жителя.

 

У Словаччині, наприклад, в розрахунки були включені €625 млн допомоги країн членів ЄС на етапі асоціації і витрачені в той же період €62 млн на внутрішню безпеку, витрати на реформування системи охорони здоров'я в €190 млн в 2002-2006 роках.

 

У цю ж суму ввійшли допомога на зупинку реактора атомної електростанції в 2006 році на €1 млрд і  видатки у сфері охорони навколишнього середовища - €1,15 млрд, які припадають на 2007-2015 роки, в агрокомплексі - €870 млн і адаптація стандартів ЄС для підтримки бізнесу - €2,5 млрд.

 

У найбільшої за чисельністю населення Польщі в період асоціації €3,56 млрд були витрачені на реструктуризацію економіки, €1,4 млрд - на структурні реформи і €700 млн - на програму вступу аграрного і сільського розвитку.

 

Вже в період членства витрати на сільське господарство, як вказують українські вчені, склали €8 млрд, на продовольчу промисловість - €1,6 млрд, модернізацію транспортної інфраструктури - €34,3 млрд, в сфері захисту навколишнього середовища - €33 млрд євро і в сфері юстиції та внутрішніх справ - €391 млн.

 

Тим часом, у Брюсселі називають озвучену українською стороною суму непропорційною. "€160 млрд, які деякі називають як витрати врегулювання України, - ця цифра є непропорційною, неймовірною. Ця цифра, якщо її розділити на 10 наступних років, становить близько 10% українського ВВП", - сказав єврокомісар з питань політики і добросусідства Штефан Фюле в четвер, виступаючи на бізнес-форумі у Вільнюсі.

 

Заяви української сторони про те, що підписання угоди про асоціацію з ЄС спричинить серйозні витрати для економіки України, не мають підстав, переконаний єврокомісар. "Претензії з приводу нібито високих витрат для української економіки, пов'язаних з угодою про асоціацію, не обгрунтовані і не переконливі, і не ясно, на яких саме даних, якщо такі дані існують, вони грунтуються", - заявив він в інтерв'ю " Інтерфаксу" .

 

Він нагадав, що ЄС є найбільшим міжнародним джерелом технічної та фінансової допомоги Україні. "З моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році, ЄС підтримував її реформи і модернізацію, надавши понад €3,3 млрд євро субсидій " , - сказав єврокомісар.

 

За матеріалами: Інтерфакс- Україна