Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Більше 4% кримчан іноді розмовляють вдома українською, - ОПИТУВАННЯ

Більше 4% кримчан іноді розмовляють вдома українською, - ОПИТУВАННЯ
Фото: Крим.Реалії
Населення анексованого Росією Криму після 2014 року фактично опинилось відрізаним від решти України у питанні подорожей до інших регіонів України та доступу до українських ЗМІ.

Про це свідчать результати репрезентативного опитування мешканців Криму, проведеного навесні німецьким Центром східноєвропейських і міжнародних досліджень (Zentrum für Osteuropa- und internationale Studien, ZOiS) та оприлюдненого у четвер, 16 листопада, пише DW.com.

За даними ZOiS, 12 відсотків кримчан повідомили, що їздили до інших регіонів України протягом останніх майже трьох років, а 93 відсотки сказали, що подорожі до України стало здійснювати складніше. Саме ізольованість Криму від материкової України стала для авторів дослідження найбільшою несподіванкою.

"Мене здивував той факт, як багато кримчан зазначили, що більше не мають контакту з рештою України. Ми знаємо, що між Кримом та іншими частинами України важко подорожувати. Але ми не підозрювали, скільки кримчан взагалі припинили контакт з родичами в інших регіонах України", - зазначила в інтерв'ю Deutsche Welle директорка Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень Ґвендолін Зассе. 

Майже 90 відсотків опитаних воліли б вільно перетинати кордон між Кримом і Херсонською областю в обох напрямках. При цьому переважна більшість опитаних - 78 відсотків - також не відвідували інших регіонів Росії з моменту анексії. Відвідували Росію 22 відсотки опитаних, а інші країни - лише три відсотки.

З часу анексії Криму Росією у 2014 році понад 40 відсотків мешканців півострова продовжують підтримувати контакти зі своїми родичами в Україні на тому ж самому рівні, що і до анексії. Понад 44 відсотка опитаних зізнались, що контактують зі своїми родичами в інших регіонах України трохи рідше, ніж до анексії, а 7,6 відсотка відповіли, що роблять це частіше. Лише 7,3 відсотка відповіли, що не мають родичів в Україні.

67,8 відсотка мешканців анексованого Росією Криму назвали себе етнічними росіянами, майже 12 відсотків - етнічними кримськими татарами, 7,5 відсотка - етнічними українцями.

Українську мову рідною для себе назвали 2,7 відсотка опитаних, російську - майже 80 відсотків, а кримськотатарську - 8,7 відсотка. Тільки українською вдома розмовляє один відсоток опитаних, лише російською - 83,7 відсотка. Ще 4,2 відсотка зізнались, що іноді вдома розмовляють українською. 

Як повідомили соціологи, 0,7 відсотка кримчан отримують інформацію про події з українських ЗМІ, з російських медіа - 75,7 відсотка. 

56 відсотків опитаних сказали, що не були здивовані діями РФ, яка анексувала півострів. Лише 7,9 відсотка відповіли, що не брали участь у референдумі про "приєднання" до Росії у березні 2014 року. Майже 79 відсотків опитаних зазначили, що проголосували б так само, як і тоді, 2,4 відсотка - проголосували б інакше. 

На запитання "де ви почуваєтесь вдома?", 62,7 відсотка відповіли, що у "місці, де я живу". Між тим понад 27 відсотків назвали своїм домом "Крим" і майже шість відсотків - "Росію". Україну у цьому контексті назвали 0,9 відсотка опитаних. 

У рамках соціологічного дослідження ZOiS навесні цього року опитані дві тисячі мешканців Криму та Севастополя. 

Нагадаємо, на території анексованого Криму відсутня дійсно незалежна діяльність ЗМІ й поширеними є доноси журналістів на своїх же колег за певні погляди чи нелояльність до окупаційної російської влади.

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post