Два полки спецназу очолили легендарні бойові офіцери
Про це повідомив один із співзасновників волонтерського руху «Народний тил» Роман Сініцин.
Герой України полковник Олександр Трепак, позивний "Редут" - військовий у четвертому поколінні, обіймав різні посади в розвідувальних підрозділах Збройних Сил України та прослужив у кількох видах розвідки: військовій, радіорозвідці та інформаційній. З 2008 року - у Кіровоградського полку спеціального призначення. На фронті - з квітня 2014 року.
Олександр Трепак, "Редут"
7 червня 2014 року поблизу Артемівська у складі групи спеціального призначення брав участь у пошуку та евакуації важко пораненого російськими бойовиками командира Центру забезпечення бронетанковим озброєнням. На чолі підгрупи з восьми бійців захопив блокпост російських бойовиків на в'їзді у місто та протягом трьох годин утримував його, забезпечивши коридор безпеки для доставки другою підгрупою командира центру до місця евакуації гелікоптером. Підчас бою отримав кульове поранення в ногу, але від евакуації відмовився і протягом двох діб керував відбиттям атак російських бойовиків на Центральну артилерійську базу озброєння у селищі Парасковіївка Артемівського району Донецької області.
Після лікування у шпиталі з 27 серпня по 3 жовтня 2014 року командував обороною Донецького аеропорту. Здійснював безпосереднє керівництво відбиттям усіх спроб штурму та захоплення аеропорту російськими бойовиками під час яких було підбито 8 танків, один танк з незначними пошкодженнями захоплено та евакуйовано, знищено більше 270 та захоплено в полон 6 російських бойовиків. Особисто організував контрдиверсійну та контрзасадну роботу в околицях аеропорту, що унеможливило спроби російських бойовиків перекрити шляхи постачання захисникам аеропорту продуктів та боєприпасів.
3-й окремий полк спеціального призначення (3 оп СпП, в/ч А0680) - полк спеціального призначення Збройних сил України, відзначився завдяки обороні Донецького аеропорту. Саме під час цієї операції еліту українського війська назвали "кіборгами".
Так, перед узяттям Торецька, Шевченко сам, у цивільнім одязі, зайшов у місто, щоб оцінити обстановку й підконтрольні бойовикам об'єкти. Після цього зведений загін з 33 осіб під його командуванням дістався до Торецька в обхід сепаратиських блокпостів, через поля, і протягом півгодини підняв українські прапори над адміністративними будівлями. Після цього бійцям довелося майже вісім годин чекати приходу основних сил ЗСУ. Це були 7 годин 40 хвилин безперервного обстрілу - з танків, стрілецької зброї, ПТУР. 33 українських вояки протистояли 200 бойовикам, 2 танкам і БМП. Коли ворог підійшов упритул, Шевченко наказав бійцям сховатися в підвалі, а сам піднявся на дах будівлі, щоб викликати вогонь на себе. Група не втратила жодного бійця в цьому бою.
