Гаазький трибунал засудив екс-лідера боснійських сербів Караджича до 40 років в'язниці
В цілому Караджича визнали винним по 10 з 11 пунктів звинувачення, серед яких були геноцид, злочини проти людяності, а також порушення законів і звичаїв війни.
Зокрема, Караджича звинуватили в артилерійських обстрілах при облозі Сараєво, яка закінчилася у листопаді 1995 року і призвела до загибелі 10 тисяч осіб, повідомляє Reuters.
Колишній президент Республіки Сербської не визнав себе винним ні по одному з пунктів.
Водночас, його виправдали за другим звинуваченням. Суд встановив, що в екс-лідера боснійських сербів Радована Караджича не було наміру знищити боснійських хорватів і мусульман у муніципалітетах Братунац, Преідор, Власеніца, Зворник, Санскі-міст, Фоча і Ключ.
Разом з тим, судді ще не оголошували рішення щодо другого позову про геноцид - в "сумнозвісному" анклаві Сребрениця, найжорстокішій різанині в Європі з часів Другої Світової війни, в якій загинули вісім тисяч мусульман. Ця справа є другою статтею обвинувачення проти Караджича.
За версією звинувачення, влітку 1995 року армія Республіки Сербської захопила боснійське село Сребрениця і знищила все чоловіче населення села, близько восьми тисяч мусульман, в тому числі немовлят і людей похилого віку. МТКЮ і Міжнародний суд ООН кваліфікували дії сербів у Сребрениці як геноцид. Організатором різанини в Сребрениці, за версією сторони обвинувачення в МТКЮ, є колишній президент Республіки Сербської Радован Караджич.
Міжнародне правосуддя розшукувало Караджича протягом 13 років, з 1995 року. Він був арештований в передмісті Белграда в липні 2008, а процес над ним почали в жовтні 2009. Слухання у справі тривали в цілому 497 днів.
Міжнародний трибунал по колишній Югославії веде свою діяльність з травня 1993 року, в його юрисдикції перебувають злочини, скоєні в ході військових конфліктів на Балканах після розпаду Югославії.
Нагадаємо, що Караджич не вважає себе винним у злочинах під час війни у Боснії. На суді Караджич розкритикував висвітлення подій війни у західних медіа, назвавши його упередженим, як і оцінку кількості жертв, які він вважає завищеними.
У 1992 році, після розпаду єдиної югославської держави, в Боснії почалася громадянська війна, викликана етнічними і релігійними розбіжностями. Її жертвами стали близько 100 тис осіб.
У 1995 році за посередництва міжнародної спільноти ворогуючі сторони уклали перемир'я, за результатами якого було створено сучасну державу, що складається з двох автономних утворень: Федерації Боснії і Герцеговини, населеної хорватами і боснійцями, і Республіки Сербської.
Радован Караджич в 1992-1996 роках обіймав посаду президента Республіки Сербської - державного утворення на території Боснії і Герцеговини.