ГПУ підозрює НБУ і компанію заступниці Яресько у махінаціях в інтересах братів Клюєвих
Це випливає з ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.15 та матеріалів Управління спецрозслідувань Генпрокуратури, яке здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368.
Водночас, згідно з ухвалою цього ж суду від 14.01.16, слідчі Генпрокуратури допускають, що ТОВ КУА "ІТТ-Менеджмент", яке пов’язане з заступником міністра фінансів Оксаною Маркаровою, допомагало Клюєвим легалізувати кошти, отримані злочинним шляхом, повідомляє finbalance.com.
Ще в квітні 2014 року Генпрокуратура повідомляла про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, вчинене Андрієм Клюєвим – екс-першим віце-прем’єром та екс-главою адміністрації В. Януковича.
В березні 2009 року Клюєв (тоді нардеп) сприяв отриманню підконтрольним його родині "Заводом напівпровідників" кредиту на 150 млн євро в Укрексімбанку на проекти з виробництва сонячних батарей. Кредит було забезпечено заставою належних підприємству майнових прав за угодами купівлі-продажу обладнання, яке, за висновками слідчих, було неліквідним, що створювало "високі ризики неповернення кредиту державному банку".
Крім того, у вересні-жовтні 2010 року за сприяння Клюєва (тоді – першого віце-прем`єра) Держагентство з інвестицій ухвалило висновок про можливість надання фінансування "Заводу напівпровідників" на виробництво фотогальванічної продукції. За даними слідства, відповідні кошти (200 млн грн.) були використані не за призначенням, а для сплати Укрексімбанку процентів за раніше одержаним кредитом.
У жовтні 2015 році Генпрокуратура інформувала, що в кримінальному провадженні щодо А. Клюєва встановлено новий епізод.
"Злочинна оборудка полягала в проведенні вдаваної угоди між двома підконтрольними А. Клюєву підприємствами, із залученням 1,5 млрд грн кредиту держбанку, частина з яких була витрачена на придбання заставного майна, а 610 млн грн привласнені на користь підконтрольного йому підприємства", - констатували в ГПУ.
Процентні маніпуляції
Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 14.01.2016, Управління спецрозслідувань Генпрокуратури здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368 від 08.05.2014 за фактом заволодіння держмайном у сумі 230 млн. євро і 170 млн. грн. за попередньою змовою групою осіб з числа посадовців Кабміну, Держінвестицій та Укрексімбанку за ознаками ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (можливе покарання – позбавлення волі на 7-12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна).
Як зазначається в ухвалі суду, фігуранти справи (далі - цитата) "отримували від ТОВ КУА "ІТТ-Менеджмент" значний інвестиційний дохід від цінних паперів, який в дійсності може бути коштами, що були вказаними особами або підконтрольними їм підприємствами одержані злочинним шляхом, у т.ч. внаслідок заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами, призначеними відповідно до п. 5 ч.1 ст. 74 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" для надання державної безоплатної допомоги на відшкодування відсотків, сплачених за користування кредитами, залученими підприємствами реального сектору економіки".
Крім того, як констатується, "операції по цінним паперам здійснювались за участю торговців ТОВ "Альта Брок", ТОВ "Мультіброк", а контрагентами виступали ТОВ "КОМБІ-ПРОФ", ТОВ "Український центральний контрагент", ПрАТ "Інвестиційна компанія "ІТТ-Інвест".
Згідно з даними держреєстру, засновником ТОВ КУА "ІТТ-Менеджмент" є ПрАТ "Інвестиційна компанія "ІТТ-Інвест", а одним з кінцевих бенефіціарів - Данило Волинець – чоловік заступниці міністра фінансів Оксани Маркарової; у 2006-2009 рр. він був главою правління "Ощадбанку". Ще серед бенефіціарів ТОВ КУА "ІТТ-Менеджмент" – З. Кузимків, С. Міщенко, О. Папроцький.
ПрАТ "Інвестиційна компанія "ІТТ-Інвест" з 2003 до березня 2015 року очолювала Оксана Маркарова.
Програма "Слідство.Інфо" з посиланням на інформацію Генпрокуратури повідомляла, що група "ІТТ" була причетною до приватизації Клюєвими "Заводу напівпровідників". О. Маркарова це заперечувала.
Вона зазначала, що в ПраТ ІТТ-Інвест, яке є торгівцем цінними паперами, зберігачем та андеррайтером, за 20 років діяльності "дійсно було декілька угод з корпорацією "Укрпідшипник" [контролери – "Клюєви"], однак вони не стосувалися ані "Запорізького заводу напівпровідників», ані "АктивСолара».
"Андрій Клюєв як фізсоба дійсно інвестував в декілька фондів ІТТ протягом 2011-2013 років, отримував дивіденди та потім вийшов з інвестицій", - додала О. Маркарова в листі до ГПУ, на який посилалося "Слідство.Інфо".
Водночас, О. Маркарова підтверджувала, що в 2013 році брати Клюєві продали "Актив-банк" групі "ІТТ". О. Маркарова була членом спостережної ради Актив-банку ще з 20.04.12, а з 17.12.12 по 10.04.13 вона - в.о. голови. Крім того, 10.04.13 членом спостережної ради банку було обрано також Наталію Яресько, а О. Маркарову обрали головою спостережної ради вже на постійній основі. Навесні 2014 року Актив-банк знову міняє власників. Замість групи "ІТТ", туди заходить група росіян.
Як повідомляли "Наші гроші", після виходу групи "ІТТ" зі складу акціонерів "Актив-банку", в банку почались проблеми. Постановою НБУ від 13 червня 2014 року "Актив-Банк" було віднесено до категорії проблемних та встановлено ряд обмежень діяльності. 2 вересня НБУ відніс "Актив-банк" до неплатоспроможних, а 3 вересня Фонд гарантування вкладів ввів до банку тимчасову адміністрацію. Зараз банк перебуває на стадії ліквідації.
Але за день до віднесення "Актив-банку" до неплатоспроможних з нього були виведені багатомільйонні активи. А вигоду від цього отримали саме структури Волинця – Маркарової. Ці факти зафіксовані у численних (їх більше ста) судових рішеннях і ухвалах, які знайшли у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Всі договори на виведення активів укладені за однією схемою. Між "Актив-банком" та ТОВ "Фінансова компанія "Арбімаркет" 1 вересня (в одному випадку – 7 серпня) 2014 року підписувались договори відступлення боргу за виданими банком кредитами. За це банку сплачувалась невелика (у середньому – одна четверта) частина суми боргу. 2 вересня "Арбімаркету" були відступлені права на стягнення застав за договорами іпотеки, якими забезпечувались всі ці кредити.
"А 12 вересня 2014 року "Арбімаркет" переуступив всі ці вимоги (і кредитні, і іпотечні) компанії з управління активами "ІТТ-менеджмент", - йшлося в розслідуванні видання.
У свою чергу О. Маркарова в коментарі наголошувала, що угоди, про які написали "Наші гроші", відбулися вже після того, відбувся продаж групі покупців, яких представляв Олександр Антонов в березні 2014 року.
"Ні я, ні мій чоловік, до банку не мали відношення вже з 16 березня 2014 року, коли я продала всі 100% ТОВ Актив фінанс груп, яке володіло банком. А 17 квітня 2014 року, тобто через місяць після продажу, було проведено загальні збори, на яких всю Спостережну раду і мене, в присутності представника НБУ, було переобрано. Під час володіння мною Актив банком його не було визнано ні проблемним, ні неплатоспроможним", - підкреслювала О. Маркарова.
Євробондні махінації
Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.2015, "Завод напівпровідників" та Activ Solar GmbH (був власником 74,99% статутного капіталу "Заводу напівпровідників") 23.01.2009 уклали контракти на поставку товарів на 199,99 млн дол, або на 1,54 млрд грн. Під ці контракти "Завод напівпровідників" отримав позику від Укрексімбанку на 150 млн євро.
Activ Solar GmbH, будучи поручителем "Заводу напівпровідників", відповідно до договорів застави цінних паперів від 31.03.2009 та від 07.04.2009 передало Укрексімбанку в заставу держоблігації зовнішньої позики за період з 2003 по 2015 рік на 163,5 млн дол. та 28,85 млн євро.
За період з 03.03.2009 по 09.04.2009 "Укрексімбанк" надав "Заводу напівпровідників" кошти на 1,55 млрд грн. З них на 1,448 млрд грн. "Завод напівпровідників" придбав валюту на 182,2 млн дол. та перерахував її для Activ Solar GmbH як передоплату за контрактами на поставку обладнання. Із залишку коштів у сумі 97 млн грн. повернуто Укрексімбанку тіло кредиту у сумі 13,9 млн грн., а 83,1 млн грн. "Заводом напівпровідників" витратив на інші потреби: закупівлю матеріалів, оплату послуг, тощо.
Відповідно до листа АТ "Укрексімбанк" від 16.04.2009, фактичний борг "Заводу напівпровідників" на цю дату склав 1,53 млрд грн. (за офіційним курсом НБУ – 150,9 млн євро).
У матеріалах кримінального провадження міститься протокол зборів акціонерів Activ Solar GmbH від 06.04.2009, відповідно до якого останнім прийнято рішення:
1) продати вищевказані державні облігації зовнішнього займу;
2) залучити "Укрексімбанк" як посередника щодо продажу облігацій;
3) суму доходу, одержаного Activ Solar GmbH від продажу облігацій спрямувати на погашення заборгованості «Заводу напівпровідників» перед "Укрексімбанком";
4) з огляду на виконання Activ Solar GmbH грошових зобов`язань "Заводу напівпровідників", розірвати контракти, укладені з "Заводом напівпровідників" 23.01.2009 та здійснити зарахування зустрічних вимог.
10.04.09 "Укрексімбанк" уклав договори купівлі-продажу цінних паперів з НБУ в особі першого заступника голови НБУ, який діяв на підставі постанови правління НБУ від 09.04.2009 №207 (на сайті НБУ цієї постанови, до речі, немає; тоді главою НБУ був Володимир Стельмах, а його першим заступником – Анатолій Шаповалов).
Відповідно до умов договору, НБУ придбав державні облігації зовнішнього займу загальною номінальною вартістю 1,554 млрд грн. (за курсами валют на день укладання угоди) без ПДВ. При цьому договірна вартість дорівнювала номінальній.
Як констатується в судовій ухвалі, слідство встановило, що "дійсна вартість вказаних державних цінних паперів на фондових ринках була значно меншою, ніж номінальна":
- XS0170177306, загальна номінальна вартість 40 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 308 000 000), вартість на фондовому ринку складала 70,875% від номіналу;
- XS0276053112, загальна номінальна вартість 57 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 438 900 000 грн.), вартість на фондовому ринку 59,194% від номіналу;
- XS0305394941, загальна номінальна вартість 13,5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 103 950 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,77% від номіналу;
- XS0330776617, загальна номінальна вартість 48 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 369 600 000 грн.), вартість на фондовому ринку 58,871% від номіналу;
- XS0232329879, загальна номінальна вартість 28,850 млн. Євро (за актуальним курсом валют 294 847 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,573% від номіналу;
- XS0198247305, загальна номінальна вартість 5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 38 500 000 грн.), вартість на фондовому ринку 90,302% від номіналу.
За оцінками слідства, загальна сума завищення вартості держоблігацій зовнішньої позики, які були куплені Нацбанком, складає не менше ніж 617,4 млн грн. Нижче – цитата з судової ухвали:
"Реалізація ряду вищевказаних угод між Activ Solar GmbH, ВАТ "Завод напівпровідників", АТ "Укрексімбанк" та Національним банком України призвела до того, що одержані ВАТ "Завод напівпровідників" від ВАТ "Укрексімбанк" у якості кредиту кошти в сумі 1 522,4 млн. грн. в період з 25.03.2009 по 02.04.2009 були витрачені на придбання валюти в розмірі 182,2 млн. доларів США, яку та в цей же період перераховано на рахунки Activ Solar GmbH під приводом здійснення авансових платежів за поставку обладнання за контрактами №№ 71-75 від 23.01.2009.
Зазначені кошти контролерами Activ Solar GmbH витрачено не на придбання обладнання, а частково на купівлю вищевказаних облігацій державної зовнішньої позики. Іншою частиною коштів в сумі понад 600 млн. грн., які залишились після купівлі облігацій державної зовнішньої позики на рахунках Activ Solar GmbH, контролерами зазначеного підприємства витрачено за власним розсудом для збільшення активів власних підприємств, тобто у своїх власних інтересах.
Одразу після отримання від ВАТ "Завод напівпровідників" всієї суми під приводом авансу за поставку обладнання, 06.04.2009 Activ Solar GmbH прийнято рішення про розірвання договорів на поставку обладнання та погашення заборгованості ВАТ "Завод напівпровідників" перед ВАТ "Укрексімбанком" за рахунок вищевказаних державних облігацій зовнішнього займу шляхом продажу цих облігацій Національному банку України. Після чого Національний банк України 10.04.2009 придбав вищевказані державні цінні папери за завищеною на суму понад 600 000 000 грн. вартістю, чим спричинено збитки Національному банку України у вказаному розмірі.
Вищевказані дії осіб, які контролювали Activ Solar GmbH та ВАТ "Завод напівпровідників", а також групи невстановлених на цей час осіб з числа посадових осіб ВАТ "Укрексімбанк", Національного банку України та вищого керівництва держави, мали послідовний та узгоджений характер, у сукупності складали схему, яка має ознаки розкрадання державних коштів та їх наступного "відмивання" шляхом перерахування купленої за ці кошти валюти на рахунки Activ Solar GmbH на підставі фіктивних контрактів щодо постачання обладнання, та подальшого перерахування цих коштів з рахунків Activ Solar GmbH іншим юридичним та фізичним особам на формально законних підставах".
Про кримінальне провадження Національного антикорупційного бюро щодо керівництва НБУ через депозит сина В. Гонтаревої в "Дельта Банку" читайте тут. Про підозри Генпрокуратури щодо співучасті посадових осіб НБУ у виведенні 535 млн дол з "Дельта Банку" читайте тут. Про нестачу заставного майна для покриття боргів "Дельта Банку" перед НБУ по кредитам рефінансування читайте тут.
Довідково:
Збиток "Укрексімбанку" за 9 місяців-2015 склав 8,33 млрд грн. У 2014 році він задекларував збиток 9,8 млрд грн за нацстандартами фінзвітності та 11,25 млрд грн – за міжнародними стандартами фінзвітності.
Співвідношення резервів до кредитного портфелю юросіб на 01.10.15 становило 64,8%, по фізособам - 319,3%. На кінець вересня 2015 року значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу було на рівні 12,71% (за вимогами НБУ має бути не менше 10%).
За попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, необхідна сума докапіталізації "Укрексімбанку" за результатами стрес-тесту становитиме близько 26 млрд. грн (це при тому, що у 2014 р. він уже докапіталізовувався на 5 млрд грн). А збиток цього держбанку в 2015 році може скласти 10,4 млрд грн.
Про спроби Укрексімбанку відсудити в Клюєвих 5 млрд грн та 41,6 млн євро читайте тут і тут, а про спроби Ощадбанку стягнути борги Клюєвих з держпідприємства - тут.
Нещодавно глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла журналістам, що якщо подивитися на баланси держбанків, "Ви побачите історію України за останні 20 років - там всі "клюєві". "До речі, саме кредити Клюєва - найбільша проблема, а не кредитування держкомпаній", - зазначала керівник Нацбанку, говорячи про проблеми держбанків.
Раніше в Ощадбанку заявляли, що обсяг виданих ним кредитів у Криму під сонячні проекти Клюєвих складав понад 7 млрд грн. При цьому в жовтні група "Актив Солар" спростовувала інформацію Ощадбанку про борги групи перед ним. Також заперечувалися зв`язки з Клюєвими.
За даними Асоціації українських банків, у жовтні збиток Ощадбанку збільшився на 1,367 млрд грн. – до 6,768 млрд грн. (в цілому за 10 місяців-2015). У 2014 році Ощадбанк задекларував збиток 8,56 млрд грн за нацстандартами фінзвітності та 10 млрд грн – за міжнародними стандартами фінзвітності.
Співвідношення резервів до кредитного портфелю юросіб у банку на 01.10.2015 становило 49,2%, по фізособам – 108,3%. На кінець вересня значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу було на рівні 13,01% (за вимогами НБУ має бути не менше 10%).
Згідно з попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, необхідна сума докапіталізації Ощадбанку становить біля 20 млрд. грн, при тому, що в 2014 році він уже був докапіталізований урядом на 11,6 млрд грн.
Про спроби Укрексімбанку стягнути 1,5 млрд грн з корпорації "Богдан", нечужої П. Порошенку - читайте тут; 1,5-3,0 млрд грн з торгової мережі "Амстор" В. Новинського - тут; 45 млн дол. зі склозаводу нардепа С. Дунаєва - тут; 811 млн грн з молочних активів групи "Континіум" - тут; 750 млн грн з аптечної екс-мережі "Фалбі" - тут; 255 млн грн з групи "ІСД" - тут; 192 млн грн з "Українського медіахолдингу" С. Курченка (який раніше належав Б. Ложкіну) - тут; мільярдні борги з девелоперських структур власника Milkiland - тут. Про спробу продати метзавод Азарова й Голубченка - тут.
