Греція страйкує: влада не може домовитись, на чому економити
Партнери грецького прем'єр-міністра Антоніса Самараса з правлячої коаліції вже вдруге за 4 дні відмовилися обговорити плани скорочення держвидатків, що є ключовою умовою отримання нових траншів міжнародної допомоги, повідомляє газета Kathimerini.
У свою чергу голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу закликав владу Греції "усунути всі сумніви щодо їх готовності до реформ, тоді як найбільш сильні країни не повинні залишати сумнівів щодо їх прихильності до ідей солідарності".
Перші спроби
Кроки щодо реалізації приватизаційної програми робить Фонд розвитку активів Грецької республіки, який оголосив про готовність до продажу гральної монополії OPAP SA, а також про заплановану передачу в оренду 40 незаселених островів.
За прогнозами, сума від цієї першої грецької приватизації у 2012 році становитиме € 200 млн, а переможець тендеру отримає права оператора державних лотерей Греції на найближчі 12 років, пише The Wall Street Journal.
Переможця тендеру рада директорів фонду визначить вже цього тижня.
Зазначимо, щоб виконати умови надання двох пакетів міжнародної допомоги загальним обсягом у € 240 млрд, уряд Греції спочатку доручив фонду до 2020-го року залучити за рахунок розпорядження державними активами € 50 млрд. Втім, нещодавно цільовий показник зменшили до € 19 млрд .
Економічні експерти вважають, що і цей рівень буде для Греції важкодосяжним.
Афіни протестують
У середу на вулиці Афін вийшли лікарі, шкільні вчителі та службовці місцевих органів влади, що пройшли з демонстрацією до міністерства фінансів країни. Пізніше до них приєдналися військові. Населення Греції вкрай незадоволене реалізованими реформами, а особливо - очікуваним новим скороченням держвитрат.
За прогнозами, активні виступи профспілок продовжаться й у найближчі дні.
Фото: AFP
Як інформував iPress.ua, у неділю міністр фінансів Греції та посадовці з Єврокомісії, МВФ та ЄЦБ відкинули частину запропонованого урядом Греції плану із жорсткої економії.
Відтак уряд змушений шукати нові засоби скорочення витрат, щоб задовільнити вимоги кредиторів та все ж отримати € 31,5 млрд нового траншу міжнародних кредитів, що є життєво необхідним для того, щоб запобігти дефолту країни.
"Наші європейські партнери повинні усвідомлювати, що деякі заходи не можна приймати в суспільстві, яке розпадається на частини", - так прокоментував ситуацію лідер демократичних лівих Греції Фотіс Кувеліс.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безробіття загрожує Європі навіть після виходу Греції з єврозони
Зазначимо, чутки про те, що Греція може продати деякі свої острови, аби розрахуватись з боргами, почали розповсюджуватись серед засобів масової інформації ще з 2010-го року. Але офіційні Афіни постійно з обуренням спростовували таку інформацію.
У серпні прем'єр-міністр країни Антоніс Самарас таки заявив, що не відкидає можливості відчуження частини національної території задля того, аби виручити кошти, необхідні для подолання кризи.
У вересні стало відомо, що через фінансову скруту Греція продасть 12 морських портів і 7 компаній.
