Кожен четвертий офісний працівник пережив синдром професійного вигорання

Про це йдеться у результатах дослідження Міжнародного кадрового порталу HeadHunter.

Основні симптоми – втома й дратівливість

Кожен четвертий працівник особисто пережив синдром професійного вигорання, а ще 16% не мали з ним справу особисто, але добре знають, що це таке. Більшість опитаних знають, що це таке, але не можуть описати.

Тільки кожен п’ятий український працівник зовсім нічого не знає про синдром професійного вигорання.

Основними симптомами синдрому, за словами тих, хто мав з ним справу, є втома та дратівливість протягом довгого часу (62%). Ще 44,95% назвали основним симптомом синдрому байдужість до своєї роботи.

Найчастіше проблема трапляється з жінками – 93% з них сказали про синдром. Натомість серед чоловіків про синдром професійного вигорання сказали тільки 87%.

Щодо професій, люди яких найчастіше страждають від синдрому, то це менеджери з персоналу, керівники, медики, банківські працівники, що безпосередньо спілкуються з клієнтами, менеджери з продажу.

Найменш схильні до професійного вигорання ті, хто працює на виробництві та державні службовці.

Стрес або застій

53% респондентів зазначили, що синдром професійного вигорання у них викликає постійний стрес на роботі. Натомість, 45% сказали про протилежну причину – робочий застій та відсутність професійного і кар’єрного зростання. Серед інших причин 38% назвали тиск зі сторони керівництва, а 24% - монотонність роботи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Робочі місця завтрашнього дня: які професії процвітають, і з якими варто попрощатися

Проте подолати синдром працівникам може допомогти керівництво. Половина опитаних зазначили, що їм може допомогти матеріальна стимуляція, 49% сказали про конструктивний діалог та обговорення проблем, 41% - про можливість проявляти ініціативу та реалізовувати власні ідеї.

Водночас 59% з тих, хто схильний до синдрому професійного вигорання зазначили, що ефективність їхньої праці не знижується, хоча вони і відчувають певний психологічний дискомфорт.

Головною відмінністю людей, які "підхопили" синдром професійного вигорання, 29% опитаних назвали те, що у них "не горять очі". 26% характерною ознакою синдрому назвали безініціативність, пасивність, прагнення не виходити за рамки поставлених завдань, а 25% зазначили, що спілкуватись з такими людьми важко, вони не прагнуть вирішувати проблеми, а тільки погіршують ситуацію. П’ята частина опитаних намагається не спілкуватись з тими, хто "підхопив" синдром.

Тренінги не допомагають

Понад половина опитаних – 53% - назвали найпростішим та найбільш дієвим способом боротьби з професійним вигоранням переключитись на життя поза роботою. 35% рекомендують взяти відпустку, ще стільки ж радять змінити роботу.

Натомість психологічні тренінги, на думку респондентів, є недієвими – тільки 5% сказали, що намагаються вирішити проблеми за їхньою допомогою.

Більшість керівників намагаються допомогти своїм підлеглим впоратись з проблемою синдрому професійного вигорання. Хтось намагається відверто поговорити і щось порадити. Рідше керівництво вдається до матеріального заохочення та психологічних тренінгів.