Литва не чекає на НАТО і створює сили швидкого реагування
Міністр оборони Литви Юозас Олекас та генерал Йонас Вутаутус Зукас, який командує силами оборони Литви представили нові плани у понеділок. Вони обґрунтовують ці зміни потребою реагувати на нові, нетрадиційні загрози, пише Gazeta Wyborcza.
"Підбурювання національних меншин, провокації, напади збройних груп в уніформі без розпізнавальних знаків, проникнення чужих військових через кордон, порушення військових транзитних процедур, неспокій у сусідніх країнах. Всі ці загрози – це елементи гібридної війни, що дозволило Росії окупувати Крим", - наголосив генерал Зукас.
"Такі загрози можуть виникнути раптово, без попереднього повідомлення. Тому литовське військо повинно бути в змозі реагувати швидко", - додав генерал.
Відомство оголосило поправку закону про збройні сили, яка розширить операційні можливості армії в стані миру та у випадку збройних інцидентів без оголошення стану війни. Після змін президент отримає право використання в особливих випадках повної сфери озброєння армії Литви.
"Сьогодні військо не має права у мирний час затримувати людей або входити на приватну територію. Сучасна геополітична ситуація вимагає введення більш ефективних процедур для мобілізації армії із більш широким мандатом щодо застосуванню зброї", - наголосив міністр Олекас.
ЧИТАЙТЕ: Путінська Росія готова до війни і бажає воювати, - Ґрібаускайте
Водночас Міноборони Литви створить сили швидкого реагування, завданням яких має бути блискавична відповідь на загрози. Виникнуть вони на основі двох батальйонів піхоти разом з інженерними, розвідувальними і відділами зенітної артилерії - разом по 800 солдатів на батальйон. Бойові одиниці отримають додатково підтримку повітряних сил, спецназу та логістичну допомогу. Таким чином міноборони Литви створить сили реагування, які налічуватимуть 2,5 тис. солдатів.
"Батальйони досягнуть операційної готовності до 1 листопада. Перший батальйон буде представляти сили найвищої готовності і має бути готовий до операції за дві години. Другий - впродовж доби", - говорив Зукас.
Як повідомляв iPress.ua, cім європейських держав-учасниць НАТО під час другого дня саміту НАТО в Уельсі підписали угоду про намір створити об'єднані військові сили швидкого реагування. Естонія, Латвія, Литва, Великобританія, Данія, Норвегія та Нідерланди підписали лист про наміри створити сили швидкого реагування (Joint Expeditionary Force).
ЧИТАЙТЕ: Адам Міхнік: Росія може постукати у двері й до пані Меркель
Також учасники саміту домовились заснувати штаби НАТО в Балтійських країнах.
Додамо, що верховне керівництво Литви неодноразово висловлювало побоювання, що нова російська доктрина - захист прав російськомовних за кордоном - може стати передумовою для інтервенції в країни Балтії.
У Литві, населення якої сягає майже 3 млн осіб, частка російського населення 6,3%. Росіяни є другою після поляків (6,74%) найбільшою національною меншиною в країні. Російською мовою говорить близько 340 тис громадян країни.
29 вересня Департамент державної безпеки Литви повідомив, що інтенсивність діяльності російських служб розвідки в країні зросла.
