"Люди завжди бояться того, чого не розуміють…"

Фільм  демонструє реакцію  людини на створення штучного інтелекту. Як і у всіх інших питаннях, тут з'являються полярні  "за" і "проти". Сюжет тримає у напрузі увесь час . Нашою думкою постійно маніпулюють,  демонструючи плюси та мінуси штучного розуму, постійно чергуючи їх.

У картині порушується питання того, чи дійсно інтелект машини належить покійному вченому-генію (Вїллу Кастер в ролі Джонні Деппа), який пішов на ризикований експеримент.  Чи це саме його свідомість  скопійована в комп'ютерну матрицю , чи це все витівки  машини?

У "Перевазі" інтелект Уілла Кастера,  безліч матриць і дротів, хоче змінити світ, зробити його кращим. Неабияке мислення покійного професора в сукупності з величезними можливостями сучасної техніки дозволяють значно прискорити і посилити даний процес. У цьому полягає перевага новинки.  Організм очищується від хвороб,  рани загоюються самі по собі, людина стає практично безсмертною.

Однак, поступово машина починає відчувати свою перевагу над  людською расою, і, до того ж, вона починає використовувати для реалізації своїх грандіозних задумів дуже жахливі методи, що далеко не виправдовують засобів.  " Люди завжди бояться того, чого не розуміють…  ", - неодноразово звучить у картині.

"Перевага " також  дає нам зрозуміти одну сталу істину – усе робиться заради кохання.  Любов – це і є той важіль,що змушує нас робити дивовижні вчинки. Як робить це вчений заради своєї дружини Евелін (у виконанні акторки Ребекки Голл) . Фільм наголошує на тому , наскільки  важливо довіряти тому, заради кого живеш.

Стрічка захоплює  не лише роздумами, а й динамічними сценами, а також несподіваними сюжетними поворотами. Чим  даний фільм відрізняється від більшості на ту ж тематику? Тут машина вперше гармонійно поєднала в собі емоційність і логіку. Раніше штучний інтелект лише прагнув  завоювати владу над усім світом, або встановити тотальний контроль над людством, та режисер Воллі Пфістер пропонує нашій увазі  "олюднений" механізм, що вміє відчувати.

Кінець фільму демонструє нам, яким може бути світ, де немає жодних технологій. Той світ, в якому людство жило колись і раділо простим речам. Дуже символічно.

Христина Дмитрик