Міноборони має провести повну ревізію мінометів "Молот", - Луценко
За його словами, ще у 2015 році на засіданні зазначеного комітету та за участі представників ДК "Укроборонпром" була обговорена необхідність розробки та постачання на озброєння України мінометів калібром 120 мм.
"Станом на той період дефіцит мінометів складав понад 200 одиниць. У серпні 2015 року спільним рішенням Міністерства оборони та ДК "Укроборонпром" зобовязано ПАТ "Маяк" розробити і дослідити зразок міномета 120 мм", - розповів очільник ГПУ під час засідання парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони, де звітував про розслідування фактів розриву міномета "Молот", інформує "Інтерфакс-Україна".
Він додав, що з травня до липня 2015 року тривала розробка цього міномета з урахуванням характеристик радянського прототипа.
Керівник генпрокуратури розповів, що умовою для прийняття міномету на озброєння було успішне проходження відомчих випробувань.
"При цьому станом на зараз критеріїв позитивного чи негативного проходження випробувань нормативними документами ГОСТ не визначено, тому він приймається замовником у кожному конкретному випадку окремо та самостійно", - сказав Луценко.
Генпрокурор зазначив, що програмою було доручено перевірити міномет на відповідність заявленим технічним характеристикам і дати цьому оцінку після проведення 124 пострілів.
За його словами, після відомчих випробувань міномет "Молот" був допущений до використання ЗСУ і укладені договори та постачання відповідної кількості мінометів.
"Протягом 5 років з дня поставки ПАТ "Маяк" взяв на себе зобов'язання здійснювати гарантійне обслуговування і ремонт мінометів, якщо дефекти не є наслідком порушення правил експлуатації або зберігання продукції", - розповів Луценко.
"На цьому особливо підкреслюю, бо за даними слідства, ніякого гарантійного обслуговування, а тим більше ремонту у ПАТ "Маяк" не проводилося", - додав він.
Луценко також наголосив, що у червні 2016 року були призначені державні випробування "Молоту" з іншими стандартами, у ході яких було встановлено ряд невідповідностей критеріям. Зокрема, найчастішим збоєм було неспрацювання запобіжника від подвійного заряджання.
При цьому, він зазначив, що акт державних випробувань на даний час не затверджений у зв'язку з відсутністю відповідних нормативних документів і порядку проведення цих випробувань.
За даними генпрокурора, з 2016 року було 13 випадків розриву мінометів, які знаходяться на обліку ЗСУ. З них 9 - "Молоту".
Луценко запропонував комітету доручити Міноборони провести повну ревізію всіх мінометів "Молот", які є на озброєнні у Збройних силах, а також провести їхнє гарантійне обслуговування.
Він додав, що слідство щодо випадку на Рівненському полігоні та нещодавного розриву "Молота" в Луганській області триває.
Нагадаємо, що 24 вересня двоє українських військовослужбовців постраждали внаслідок розриву міномета "Молот" в одній із військових частин у районі проведення Операції об'єднаних сил на Донбасі.
В Міноборони пояснили, що розрив міномета "Молот" в одній із військових частин у районі проведення операції Об'єднаних сил стався через погану підготовку снаряду.
6 липня під час військових навчань на 233-му Рівненському загальновійськовому полігоні стався вибух міномета. Загинули троє військовослужбовців 15 окремого гірсько-піхотного батальйону, який входить до складу 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади і базується в Ужгороді. Дев'ятеро бійців дістали поранення. Троє з поранених були у важкому стані.
Президент Петро Порошенко на час слідства заборонив використовувати міномети "Молот".
11 липня військові почали слідчий експеримент з мінометами "Молот", щоб установити причину розриву міномета. Журналістів не допустили до слідчого експерименту з міркувань безпеки. На території полігону перебували тільки слідчі, експерти науково-дослідного Інститу судових експертиз та спеціалісти Міністерства оборони.
У Міністерстві оборони стверджують, що міномет "Молот" вибухнув на Рівненському полігоні внаслідок подвійного заряджання.
