Міносвіти запропонувало три моделі застосування "мовної статті"
МОН готове імплементувати її рекомендації та вже розробило три моделі застосування цієї статті у законі "Про загальну середню освіту", повідомляє прес-служба міністерства.
У Міносвіти звертають особливу увагу на те, що "основним пунктом висновку є останній заключний пункт (№126)", який свідчить про те, що багато питань можуть негайно розглядатися через інші законодавчі акти та під час виконання ст. 7 (мовної статті - ред.) у тому вигляді, в якому вона ухвалена, зокрема, через ухвалення закону "Про середню освіту".
МОН пропонує наступні моделі імплементації ст. 7, які будуть прописані в законі "Про загальну середню освіту". Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, враховуючи три критерії. Перший критерій - уразливість мови, другий - мовне середовище, в якому проживає меншість, і третій критерій - мовна група, до якої належить відповідна мова.
Отже, мають бути запропоновані три моделі застосування і вивчення мов для впровадження статті 7 закону "Про освіту".
Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою. Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, наразі громада проживає виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської.
Друга модель - для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати 2 варіанти.
Перший варіант для громад, чия мова належить до слов'янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі (йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови). Як і передбачено Законом, діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи.
Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп та які переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим.
"Такий підхід зумовлений тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів", - пояснили в Міносвіти.
Третя модель - для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська. Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу.
"Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови - у сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, - це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами - і українською, і російською", - пояснили у Міносвіти.
"Варто також зазначити, що у пункті 124 висновку Венеціанської комісії наголошується, що положення мов, які не належать до мов Європейського союзу, зокрема російської, є певною мірою нерівним. Слід додати, що в Україні немає меншин, крім російської, мова яких не належить до мов Європейського союзу, і які б вчилися рідною мовою у школах. Однак, враховуючи наведені вище аргументи, а також те, що відповідна рекомендація не входить в підсумковий пункт висновків Венеціанської комісії, Міністерство освіти і науки України не погоджується з твердженням Комісії, що стаття 7 не пропонує рішень, зокрема, для російської мови", - йдеться в повідомленні.
Міністерство також розпочало роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад. Спільно з меншинами МОН працює над подальшою розробкою різних навчальних підходів з урахуванням освітніх потреб дітей.
Міністерство також погоджується з тим, що питання звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог - відповідно до статті 13 Рамкової конвенції не врегульоване в законі "Про освіту", і це можна буде зробити в законі "Про загальну середню освіту".
"МОН вдячне Венеціанської комісії, що запит на підготовку аналізу українського законодавства на відповідність існуючим міжнародно-правовим стандартам були оброблені в стислі терміни, а зауваження української сторони були відображені у фінальному висновку", - наголошується в повідомленні.
Нагадаємо, що Європейська комісія "За демократію через право", більше відома як Венеціанська комісія, опублікувала рішення щодо мовних положень закону України "Про освіту".
Раніше Венеціанська комісія закликала Україну внести зміни у "мовну статтю" українського закону про освіту щодо російської мови.
