Непал заборонив молодим жінкам їздити на заробітки

Непальські жінки, як і тисячі азіаток, їдуть на Близький Схід у пошуках заробітку. Здебільшого жінки їдуть добровільно, але з часом опиняються в умовах, які, за словами представників держдепартаменту США, мають усі ознаки рабської праці.

Потрапляють у рабство

У жінок часто відбирають паспорти, обмежують їхні переміщення.  Робочий день заробітчанок може тривати до 20 годин на добу, а працедавці не платять зарплату протягом місяців. Крім цього, жінкам погрожують, працедавці позбавляють їх їжі та сну. Заробітчанки нерідко потерпають від фізичного та психологічного насильства.

Обмеження віку жінок-заробітчан повинно, на думку міністра інформації та комунікацій Непалу Радж Кішор Ядава, захистити жінок від насильства, оскільки старші жінки ризикують менше.

Непал вже впроваджував повну заборону на роботу для жінок у країнах Перської затоки після самогубства хатньої робітниці, але скасував ці обмеження у 2010 році.

Тисячі на заробітках

За даними непальського уряду, 58 тис непальських жінок працюють у країнах Перської затоки – у Саудівській Аравії, Кувейті, Бахрейні, Арабських еміратах та Омані. Однак за приблизними оцінками правозахисних агентств, з урахуванням нелегалів реальна кількість громадянок Непалу у цих країнах сягає 200 тис.

За офіційними даними уряду, близько 2,5 млн непальців, які працюють за кордоном, приносять країні 21,4% ВВП. Грошові перекази, які надходять з країн Перської затоки, мають велике значення для непальців, з яких близько 30% є безробітними.

За матеріалами CNN.