NYT: Попри мирні ініціативи, енергетична війна між Україною та росією загострюється

Попри зусилля світових лідерів просунути мирні переговори між Україною та рф, енергетичне протистояння між сторонами посилюється: обидві країни активно завдають ударів по критичній інфраструктурі, намагаючись послабити позиції супротивника за лаштунками дипломатії. 

Про це пише газета The New York Times.

У серпні українська армія повідомила щонайменше про десять атак на російські нафтові об’єкти. Аналітики вказують, що ці удари тимчасово вивели з ладу до 1/6 російських нафтопереробних потужностей, що спричинило різке зростання цін на бензин у РФ.

У відповідь російські війська активізували обстріли української енергетичної інфраструктури — особливо газових і нафтових об'єктів, що підживлює побоювання щодо енергетичної кризи взимку.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що лише за останні 10 днів було пошкоджено 20 об'єктів, серед яких електропідстанції, НПЗ і ТЕС.

За словами нардепа Андрія Жупанина ("Слуга народу"), нинішній період став одним із найінтенсивніших у війні:

"Після періоду відносного затишшя навесні енергетична війна повернулася".

NYT нагадує, що обидві сторони вже давно використовують удари по енергетичних об’єктах як спосіб завдати ударів далеко від лінії фронту, яка часто залишається стабільною. Хоча такі удари не змінюють хід бойових дій, вони здатні створити політичні й економічні проблеми для противника.

росія традиційно атакує українську енергомережу, щоб деморалізувати цивільне населення, тоді як Україна б’є по російських НПЗ, прагнучи зірвати постачання пального, знизити прибутки Кремля й підірвати звичне життя в РФ.

У NYT зазначають, що останній раунд ударів відбувається на тлі активізації мирних ініціатив за посередництва США. Проте, за словами експертів, енергетична ескалація працює як важіль впливу — кожна сторона намагається показати, що може продовжувати війну та має перевагу.

"Для України важливо тиснути на рф в момент дипломатичних зусиль. Такі удари це важливий інструмент", – заявив Андріан Прокіп, експерт з енергетики Інституту Кеннана у Вашингтоні.

Україна неодноразово пояснювала, що атаки на НПЗ мають три мети:

• зірвати постачання пального для російської армії;

• скоротити нафтові доходи рф;

• порушити нормальне життя пересічних росіян.

Однак колишній топменеджер "Газпром нафти" Сергій Вакуленко вважає, що перших двох цілей поки не досягнуто. За його словами, повільний темп російського наступу свідчить, що нестача пального не є вирішальною. До того ж основні прибутки РФ ідуть від експорту сирої нафти, а не продуктів переробки.

Зате в досягненні третьої мети, дестабілізації повсякденного життя, Україна досягла успіху.

NYT також повідомляє, що новим вектором ударів стало припинення постачання пального до країн Центральної Європи. Минулого тижня Україна атакувала трубопровід "Дружба", який постачає російську нафту до Угорщини та Словаччини - держав, чиї лідери підтримують тісні зв’язки з Кремлем і займають ворожу до України позицію.

Це викликало різку реакцію прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який надіслав листа президенту США Дональду Трампу зі скаргою на "недружній крок", що нібито загрожує енергетичній безпеці його країни.

Трамп у відповідь заявив, що "дуже розлючений" цим інцидентом. Водночас в Україні така реакція занепокоєння не викликала. Вже наступного дня командувач українських безпілотних сил публічно похвалився успішним ударом.

"Такі удари це чудовий спосіб показати, що, як каже Трамп, у нас є кілька козирів у рукаві", – підсумував Андрій Жупанин.