NYT: Удари України по НПЗ не ламають російську економіку, але б’ють по путіну
Атаки українських дронів на нафтопереробні заводи у глибині росії не є стратегічно вирішальними, але створюють помітний економічний дискомфорт, який зачіпає життя звичайних росіян і змушує Кремль зважати на громадську думку.
Про це пише The New York Times, отримавши рідкісний доступ до українського дронового підрозділу.
Пізно ввечері, у глибині української сільської місцевості, військові готують дрони з розмахом крил понад 7 метрів і бойовим навантаженням у 50 кг вони готуються до удару по нафтопереробній інфраструктурі рф.
"Вранці ви прочитаєте, що нафтопереробний завод горить", - каже командир підрозділу з позивним “Каспер”.
Журналісти NYT отримали рідкісний доступ до одного з батальйонів дальньої дії дронів за умов анонімності щодо локацій, чисельності військових і кількості безпілотників. Хоча підрозділ розташований далеко від фронту, солдати працюють у бронежилетах і шоломах, бо знають: якщо місце розташування стане відомим, туди може прилетіти російська ракета.
За оцінками видання, лише за останні місяці Україна пошкодила або вивела з ладу об’єкти, що забезпечують до 20% нафтопереробних потужностей росії приблизно 1,5 млн барелів сирої нафти на добу.
Це викликало бензинову кризу в кількох регіонах рф та на окупованих територіях України. Ціни на пальне зросли вже на 40% від початку року, а деякі АЗС обмежили продаж до 20 літрів на водія або взагалі залишились без бензину.
Незважаючи на це, аналітики зазначають: удари не є критичними для економіки Кремля, але сильно б’ють по добробуту населення. І навіть такий автократ, як путін, не може повністю ігнорувати громадське невдоволення.
Київ вважає, що реальний економічний тиск, чи то через санкції, чи через дронові атаки може змусити Кремль переглянути свої амбіції. Водночас, адміністрація Джо Байдена поки не посилила санкційний тиск, попри відмову путіна від переговорів із Зеленським.
На відміну від росіян, які завдають масованих ударів по містах і цивільній інфраструктурі, Україна обирає об’єкти з військово-економічною цінністю. Удар по НПЗ це одна з таких стратегій.
"Коли б'ють по військовому заводу, його можуть відновити за 10 днів. А нафтопереробний завод горить увесь цей час", - пояснює економіст Владислав Іноземцев.
Ремонт НПЗ ускладнюється через відсутність доступу до західних технологій, які потрапили під санкції. Також росія мало що робить для їх захисту ППО сконцентрована навколо великих міст і військових баз.
У серпні темп ударів різко зріс: лише один 14-й полк вразив 17 об’єктів на території РФ. Командири кажуть, що потенціал ударів набагато більший обмеженням є не дрони, а кошти на їх виробництво.
"Якби у нас було ще кілька мільярдів доларів хід війни швидко б змінився", - підсумовує командир "Каспер".
