Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Опендатабот спростував дані FT про 60 тисяч кримінальних справ щодо дезертирства

Опендатабот спростував дані FT про 60 тисяч кримінальних справ щодо дезертирства
Фото: unian.net
Аналітики уточнили дані щодо СЗЧ та дезертирства
Видання Financial Times з посиланням на дані Офісу генпрокурора, оприлюднило матеріал, у якому йшлося, що за 10 місяців в Україні зафіксували 60 тис. дезертирів. Однак, за підрахунками сервісу Опендатабот, кількість справ, відкритих за ст.  408 Кримінального кодексу, насправді майже втричі менша.
 
Про це пише сервіс відкритих даних Opendatabot.
 
У повідомленні зазначено, що впродовж 10 місяців в Україні через дезертирство відкрили 19 922 кримінальні провадження (ст. 408 ККУ), натомість зафіксовано 41 950 випадків СЗЧ (ст. 407 ККУ). Порівняно з аналогічним періодом торік, кількість справ, відкритих через дезертирство, 2024 року зросла у 3,7 раза, через СЗЧ – у 3,3 раза.   
 
В Opendatabot поінформували, що сумарно ці показники можуть дати число, близьке до наведеного Financial Times. Але юристи, з якими спілкувалися представники сервісу, вважають такий підрахунок "грубою помилкою". 
 
"Кримінальне законодавство передбачає, що і СЗЧ, і дезертирство – це самовільне залишення місця служби. Однак важливо, що різняться ці злочини саме поведінкою військового після такого вчинку й метою таких дій. Якщо людина вживатиме заходів, аби повернутися на службу, таке порушення буде кваліфікуватися як СЗЧ. Дезертирство ж за своєю суттю є переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління, аби ухилитися від проходження військової служби. Дезертирство, на відміну від СЗЧ, є особливо тяжким воєнним злочином і карається позбавленням волі до 12 років", – зауважила адвокатка Валентина Слободянюк. 
 
Ці поняття потрібно відокремлювати, їх змішування "грає на руку наративам російської пропаганди", нагадують у сервісі. 

 

Мільярди чи маргіналізація. Чому Європа має показати Трампу гроші, щоб впливати на майбутнє України – Грегуар Рус
Мільярди чи маргіналізація. Чому Європа має показати Трампу гроші, щоб впливати на майбутнє України – Грегуар Рус
Останній шанс Заходу. Ялта чи Гельсінкі для нового світового порядку – Александер Стубб
Останній шанс Заходу. Ялта чи Гельсінкі для нового світового порядку – Александер Стубб
Епштейн, Айова і Махаріші. Мережа з метою повалення Америки. Частина 5 – Дейв Трой
Епштейн, Айова і Махаріші. Мережа з метою повалення Америки. Частина 5 – Дейв Трой
Мирні ініціативи Трампа тонуть у хаосі. Без формального політичного процесу Трамп не може закінчити війну в Україні – Іво Даалдер
Мирні ініціативи Трампа тонуть у хаосі. Без формального політичного процесу Трамп не може закінчити війну в Україні – Іво Даалдер
Репараційна позика без лідерства. Фінансування України як чергове європейське лайношоу – Тімоті Еш
Репараційна позика без лідерства. Фінансування України як чергове європейське лайношоу – Тімоті Еш
Важкі, середні та легкі. Комплексний огляд українських ракет і БпЛА великої дальності – Фабіян Гоффманн
Важкі, середні та легкі. Комплексний огляд українських ракет і БпЛА великої дальності – Фабіян Гоффманн
Посібник із захисту демократії від популізму. Поки не стало запізно – Тімоті Ґартон Еш
Посібник із захисту демократії від популізму. Поки не стало запізно – Тімоті Ґартон Еш
путін не змінив своїх планів. Мирні переговори демонструють, чому девелоперам не слід наближатися до міжнародної дипломатії – Мік Раян
путін не змінив своїх планів. Мирні переговори демонструють, чому девелоперам не слід наближатися до міжнародної дипломатії – Мік Раян