Польське кіно "В укритті": історія гігантської самотності і одержимість
Коли фільм "W ukryciu" вперше вийшов на екрани у 2013 році, аудиторія одразу визнала його одним з найкращих драматичних фільмів сучасної Польщі. Оригінальний сюжет тримав мою увагу від першої до останньої секунди. Так, на перший погляд друга світова війна, а саме події 1944 ріку викликали в мене своєрідне дежавю: приховування євреїв, вуличні облави, дії агентів Гестапо вже добре знайомі вимогливій аудиторії. Саме тому режисер кінострічки Ян-Кидава Блонський витягає з цих історій щось нетипове, оригінальне. Наповнена військовими декораціями картина "В Укритті", насправді, не про війну, як видається спочатку. В основу фільму режисер закладає образ людини, яка рятує євреїв, ризикуючи своїм життям, але яка, водночас, є для них гіршим ворогом ніж нацисти.
Історія кінострічки розгортається навколо віолончелістки Яніни, яку зіграла надзвичайно красива і талановита краківчанка Магдалена Божарська. В дитинстві дівчина стала свідком самогубства матері і цей факт помітно відображається на її характері: з віком вона стає замкнутою і відлюдкуватою.
Повернувшись одного дня додому, вона дізнається, що її батько (Крістофер Строїнський) переховує молоду і привабливу єврейку (Юлія Погребінська) під підлогою їхньої квартири. Спочатку Яніна неохоче приймає цей факт, через можливу розправу німців над її сім’єю.
Все змінюється, коли під час вуличної облави, німці арештовують батька і вона залишається жити наодинці з привабливою послідовницею іудаїзму Естер. Яніна стає відповідальною за долю співмешканки і тепер виконує усі обов’язки "голови сім’ї". За якийсь час Естер викликає у неї сильні почуття.
На мою думку, ідея автора вибудувати весь фільм на плечах двох харизматичних жінок вдалась блискуче: вони змогли емоційно передати міцний електричний зв’язок їх стосунків.
Отож, спільний злочин стає причиною взаємного фізичного зближення: вони вступають у статевий акт. Важливо, що режисер фільму Ян-Кидава Блонський не намагався просто зобразити двох лесбіянок: він показав гетеросексуальних жінок, які зійшлись в наслідок екстремальної ситуації, проте не зробили б цього за нормальних обставин. Війна закінчується, проте Яніна не розповідає цього Естер і продовжує тримати її в будинку. Перед нею постає нелегкий вибір: дозволити єврейці, яка мріє працювати танцівницею в театрах СРСР, піти з росіянами або не розповідати їй про закінчення війни і залишити дівчину в укритті через страх залишитись самій. Боротьба з власними примхами і слабкостями Яніни додає сюжету напруженості і абсолютної непередбачуваності. Фільм вивертає назовні всю жахливу людську сутність, змушуючи задуматись над власними помилками і не допускати їх.
Поєднання професійної гри Магдалени Божарської та Юлії Погребінської, психологія їх відносин, холодні кольори, історичний фон, костюми акторів, музика Чайковського і Баха, створює неймовірну атмосферу краси і вишуканості. Варто виділити роботу оператора, яка характеризується незвичними крупними планами, якісним монтажем і цікавими символами. Рухомий потяг, який з’являється на початку і в кінці фільму, символізує час, який залишає позаду минуле і прямує у невідоме майбутнє. Гадаю, "В укритті" варто переглянути кожному і не лише через захоплюючий сюжет, але й тому, що фільм спонукає кожного українця замислитись над рівнем розвитку українського кінематографу.
Дарія Гірна
