Протидія вступу України до ЄС зростає – Politico
Під час зустрічі лідерів в іспанському місті Гренада президент Франції Еммануель Макрон намагатиметься згуртувати країни навколо історичного розширення, яке б інтегрувало в ЄС зруйновану війною Україну і кілька інших країн-кандидатів. Але занепокоєння держав-членів щодо механіки і життєздатності такого масштабного розширення становить серйозну загрозу для проєкту, на який Макрон та інші лідери, такі як президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зробили ставку.
Про це пише Politico.
Окрім ключового для України питання вступу до ЄС, на неформальних зустрічах переважатимуть дипломатичні переговори на високому рівні щодо інших конфліктів на периферії Європи: гуманітарної кризи в Нагірному Карабасі і ескалації напруженості між Сербією і Косово.
Для Макрона, який в останні місяці зробив розворот щодо майбутнього України в НАТО і ЄС, саміт також стане можливістю відшліфувати свою спадщину європейського будівничого і ідеаліста перед виборами, які пройдуть в ЄС наступного року.
Politico пише, що вторгнення росії в Україну дало достатній поштовх, щоб питання розширення стало головним на порядку денному. Але перед Макроном і Шольцем стоїть складне завдання переконати країни ЄС здійснити масштабні зміни, в тому числі болючі внутрішні реформи, які будуть необхідні для прийняття Києва. За словами кількох дипломатів, апетит до змін в аграрній політиці ЄС і правилах колективного прийняття рішень залишається низьким.
Франція наполягає на тому, щоб лідери ЄС погодили в Гранаді заяву про необхідність реформ у зв'язку з розглядом питання про розширення, - сказав Politico один з радників на Єлисейських полях. Але той же радник визнав, що очікування щодо термінів розширення не високі.
"Багато речей потрібно вирішити до 2030 року", - сказав співрозмовник видання, додавши, що процес розширення повинен стати "більш надійним, з реформами в країнах-кандидатах і в ЄС".
Президент Франції стверджує, що розширення має відбутися "якомога швидше".
"Але я не впевнений, що встановлення дати - це найбільш обґрунтоване питання", - додав він.
Те, що навіть такі близькі союзники, як Франція і Німеччина, не можуть домовитися про часові рамки для реформ і розширення, свідчить про масштаб проблем.
Закликаючи до обережності, міністр закордонних справ Ірландії Пітер Берк заявив, що хоча Ірландія виступає «за» розширення, він радить зберігати стриманість щодо встановлення дати 2030 року.
"Країни-кандидати, спираючись на підхід, заснований на заслугах, повинні оцінити і виконати всі критерії до початку переговорів", - сказав Берк, повторюючи заяви Єврокомісії.
Отже в Гранаді Макрона і Шольца чекає нелегка битва, яка в кінцевому підсумку може звестися до реальної політики.
"Рівень ентузіазму щодо розширення ЄС і реформ насправді досить низький. Шольц і Макрон насправді не хочуть реформ чи розширення, але вони розуміють, що якщо вони нічого не зроблять, ЄС може розпастися", - каже професор з питань ЄС у бізнес-школі HEC у Франції Альберто Алеманно.
Лідери ЄС ще не домовилися про формулювання своєї заяви про розширення на неформальному саміті у п'ятницю, зважаючи на відсутність згоди з кількох питань.
"У той час як Німеччина і Франція хочуть, щоб країни-члени провели реформи до або під час розширення, країни Північної Європи і Балтії хочуть, щоб Україна та інші країни спочатку приєдналися до ЄС, а потім взялися за реформи", - пише Politico.
За зачиненими дверима багато європейських посадовців, відповідальних за розробку деталей процесу розширення, мають глибокі сумніви щодо задуму.
"Ніхто не приєднається найближчим часом", - попередив один з дипломатів ЄС.
