La Stampa: під час холодної війни США використовували природу як зброю
Про це пише політичний оглядач Паоло Мастроліллі у статті для La Stampa.
"Під час Холодної війни люди намагалися перетворити природу на справжню зброю, щоб знищувати собі подібних", - наголошує автор матеріалу.
Мастроліллі перелічує кілька злодіянь людини проти природи:
- змінювали клімат, щоб вороги померли від голоду,
- розтоплювати льодовики, щоб затопити портові міста противника,
- змінювати напрями руху морських течій,
- перекривати протоки заради змін метеоумов,
- проводили ядерні вибухи, щоб спровокувати радіоактивні бурі і пожежі у величезних населених територіях.
За його словами, над подібними планами в роки Холодної війни працювали вчені, які розробляли стратегічну концепцію environmental warfare, тобто вплив на природне середовище у військових цілях.
У травні цього року вийде книга історика Джекоб Дарвіна Хамблін "Озброїти матір-природу", у якій автор описує найстрашніші сценарії, які навіть не зрівняються із фільмом про найбільші катастрофи.
"Першим задумався над можливостями кліматичної зброї президент Ейзенхауер в той час, коли СРСР запустив на земну орбіту супутник. Була створена спеціальна комісія під керівництвом капітана ВМС Ховарда Орвіла, якій доручили вивчити потенційні можливості природи як зброї", - продовжує Мастроліллі.
Він каже, що цю ініціативу підтримали і в НАТО у 1960 році. "Після запуску супутника американці були переконані, що Радянський Союз працює над створенням зброї для тотальної війни: космічної, ядерної, біологічної, хімічної та екологічної. Тому американці приступили до підготовки удару у відповідь: покривали чорною субстанцією поверхню льоду, щоб спровокувати повені і так далі", - пояснює оглядач.
"Також США обговорювали варіанти цунамі, виведення з ладу засобів зв'язку за допомогою радіації, вибухів в атмосфері для породження пожеж та ураганних вітрів. Але перед обличчям величезних потенційних руйнувань вчені та військові зупинилися", - зазначає видання.
"Природа не храм, а майстерня, а людина в ній працівник" - таким було гасло в радянські часи. І результати цього заклику можна спостерігати донині: місячні пейзажі навколо міст, які створювали поруч з хімічними або сталеливарними підприємствами. Для країни, яка використовувала атомні бомби для відкриття нафтових родовищ, екологія була останньою турботою, зазначає газета.
"У Радянському Союзі розробляли плани зміни напрямку течії річок, будівництва на Байкалі мега-комбінатів з виробництва паперу. Танення льодів здавалося гарною ідеєю для того, щоб заселити великі території. Дисиденти в ті часи підозрювали, що Москва провокувала землетрус на Кавказі для покарання повсталих васалів", - пише кореспондент.
Автор зазначає, що ці проекти так і не були реалізовані, можливо, через протести наукової громадськості.
