Стародавній китайський текст, який описує полярне сяйво розшифрували дослідники

Про це повідомляє Arstechnica.

 

Згідно зі статтею, опублікованою у квітні 2022 року в журналі Advances in Space Research, пара дослідників виявила, ймовірно, найдавніший опис полярного сяйва. Автори прив’язують ймовірну дату події до 977 або 957 року до нашої ери. Наступний найдавніший опис кандидата на полярне сяйво знайдено на ассирійських клинописних табличках, датованих 679-655 рр. до нашої ери.

 

Дослідники розповідають, що у стародавньому тексті йдеться про появу "п’ятиколірного світла", видимого в північній частині нічного неба наприкінці правління короля Чжао з династії Чжоу. Полярне сяйво, як правило, видно лише в полярних регіонах, але потужні геомагнітні бурі можуть спричинити розширення полярних овалів у нижчі широти, часто супроводжувані різноколірними вогнями. За словами авторів, протягом 10 століття до нашої ери північний магнітний полюс Землі був приблизно на 15 градусів ближче до центрального Китаю, ніж сьогодні, тому люди там цілком могли бути свідками таких проявів.

 

Хоча технічно це не можна підтвердити, автори пишуть, що "явна згадка про нічні спостереження виключає денні прояви атмосферної оптики, які іноді імітують події-кандидати". Крім того, "поява різноколірного явища на північному небі вночі схоже з візуальними полярними проявами в регіонах середніх широт". Дослідники додали, що поточний переклад тексту XVI століття описує подію як "комету", а не як "п’ятиколірне світло", тому досі її не було ідентифіковано.

 

"Бамбукові аннали" — це хроніка стародавнього Китаю, написана на бамбукових смужках, яка охоплює період епохи Жовтого Імператора й так званий період Воюючих царств (5 століття — 221 р. до н. е.). Оригінальний текст "Бамбукових анналів" був похований разом із королем Вей Сян, який помер у 296 р. до нашої ери, і не був виявлений до 281 року нашої ери.