Суд заарештував підозрюваного у держзраді начальника Генштабу часів Януковича

Прокурори вимагали обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він може залишити країну, інформує УП.

Замані зокрема закидають зменшення особового складу боєздатних військовослужбовців та розформування військових частин. Його дії нібито позбавили державу протиповітряної оборони.

Правопорушення, у яких звинувачують Заману, не передбачають можливості внесення застави.

Екс-керівник Генштабу підтвердив, що як військовослужбовець із більш ніж 36-річним стажем розуміє, що йому висунуто серйозні обвинувачення, однак стверджує, що в тексті підозри "жодної букви правди немає".

"Фабрикування фактів і наклеп", – назвав підозру Замана.

За словами екс-керівника Генштабу, свідків, на чиї покази посилається слідство, свого часу він звільнив з посад "через неналежне виконання посадових обов'язків".

Він запевнив, що готовий відповідати по кожній директиві зокрема про скорочення військових частин і пояснити свої рішення, наголошуючи що за ці документи погоджував не він один, а цілий колектив Генштабу.

Екс-керівник Генштабу стверджує, що не мав жодних контактів з військовими силами РФ, а в Росії "був 1 раз на переговорах", куди його послали.

Замана заперечує будь-яку змову з екс-президентом Віктором Януковичем та запевняє, що бачився з ним лише тільки в офіційній обстановці.

Раніше на засіданні 25 лютого суддя Печерського райсуду В'ячеслав Підпалий задовольнив клопотання захисту про долучення до справи документів, що характеризують особу Замани та діагноз про хронічне захворювання, встановлений у 2014 році (не розголошується).

Адвокат Юрій Мартиненко зазначив, що за станом здоров’я Замана потребує щоденного лікування.

Захист пояснив, що Замана не визнає оголошеної йому підозри, але готовий доводити свою невинуватість у суді, і на підтвердження того, що не збирається втікати, готовий здати свій закордонний паспорт.

Нагадаємо, в Україні займаються перевіркою діяльності всіх колишніх міністрів оборони та керівників Генштабу з 1991 до 2014 років, щоб визначити, хто з них став "генератором знищення військового потенціалу" української армії.