Українські бізнесмени допомагають церкві здебільшого, щоб покращити власний імідж, - релігієзнавець
Про це доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка розповів в інтерв’ю iPress.ua.
"Будь-яка Церква, не лише православна, але й католицька, потребує сильних меценатів. У теперішньому суспільстві, з економічно збіднілою громадою, без потужних зовнішніх інвестицій жоден серйозний церковний проект не може бути реалізований", - наполягає релігієзнавець.
Однак він запевняє, що Церква не зорієнтована на те, щоб якісь політичні погляди таких діячів-меценатів та спонсорів приймати, як якусь обов’язкову рацію і керівництво до дії.
А серед церковних спонсорів є люди з абсолютно різними політичними поглядами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На пост предстоятеля УПЦ МП є два кандидати, - релігієзнавець
"Наприклад, Вадим Новинський взагалі нова фігура для українського політикуму. Його вважають радикально проросійським. Хтось є поміркованим, хтось зорієнтованим на теперішню владу", - зазначив Андрій Дорош.
Він також уточнив, що в УПЦ вже була спроба донецького бізнесмена Віктора Нусенкіса на одному із архієрейських соборів провести зовсім інші, ніж бажала церковна більшість ієрархів, зміни до статуту.
"Це закінчилося тим, що церковна громада не прийняла цього диктату, категорично відмовилася підкоритися тискові та шахрайському маніпулюванню з боку кількох ієрархів, які діяли у співпраці з цим донецьким бізнесменом, прагнучи посилити свої позиції у Церкві", - зауважив релігієзнавеь.
Відтоді Нусенкіс припинив пряме фінансування Київської митрополії, зосередившись на фінансуванні проектів з проросійською орієнтацією і якихось єпархіальних на рівні Донбасу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УПЦ МП пропонує позбавити Черкаси від "ганьби та розпусти", знявши в місті всі біг-борди
"Незважаючи на розмір будь-яких інвестицій, голос церковних меценатів може бути визначальним чи вирішальним для Церкви як інституції. Я думаю, що ці церковні спонсори не розуміють і навіть не прагнуть розуміти всієї глибини церковної ситуації. Для них важливий сам факт співдії з Церквою як один із способів суспільної легітимізації".
"Через свої кошти вони намагаються додатково посилити позитивні моменти свого іміджу і "купити індульгенцію" на якісь дії у майбутньому або за те, що не зробили в минулому. Я думаю, що в більшості випадків у їхні прямі плани навіть не входить впливати на Церкву", - наголосив релігієзнавець.
Андрій Дорош переконаний, що будь-яка серйозна інтервенція у церковні справи заангажованих до справ через свої гроші бізнесменів навряд чи буде успішною і навів приклад вже згадуваного донецького бізнесмена Віктора Нусенкіса.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Проросійська група в УПЦ МП є суцільно марґіналізована"
"Це одіозна фігура, яка відзначилася багато чим, що викликає і критику, і усмішку у широких колах. Зокрема, він намагався на своїх підприємствах вводити обов’язкове відвідування богослужінь, ледь не обов’язкову сповідь. Це викликало лише іронію і неприйняття у вужчих та ширших суспільних колах. На церковному рівні це також спричинило відторгнення", - зауважив він.
Читайте повністю другу частину інтерв'ю з Андрієм Юрашем "Якщо УПЦ хоче зберегти цілісність, то має обирати таку саму компромісну фігуру, як митрополит Володимир"