Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Українські чоловіки призовного віку зможуть продовжити навчання в іноземних вишах онлайн

Українські чоловіки призовного віку зможуть продовжити навчання в іноземних вишах онлайн
Фото з вільного доступу
Ряд країн вже надали згоду на це.
Іноземні заклади вищої освіти нададуть підтримку українським студентам-чоловікам, аби вони мали змогу продовжити навчання.
 
Про це повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у Тelegram.
 

Як відомо, з 24 лютого 2022 року із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану українські студенти-чоловіки відповідно до законодавства не можуть виїхати за кордон.

 
"У зв'язку з цим звернувся до іноземних колег, міністрів освіти, із проханням надати можливість українським студентам призовного віку, які зараховані на навчання на 2022/23 н.р., та студентам старших курсів навчатися у режимі онлайн або надати їм річну перерву в навчанні зі збереженням фінансових умов здобування освіти", – зазначив він.
 
За словами очільника МОН, він уже отримав перші відповіді.
 
Зокрема, міністр освіти і науки Республіки Польща закликав керівництво закладів вищої освіти дозволити студентам з України навчатися з використанням методів і технік дистанційної освіти, а також надавати українським студентам академічні відпустки на їхню вимогу.
 
Міністерка освіти та досліджень Франції закликала заклади вищої освіти надати студентам з України річну перерву в навчанні зі збереженням фінансових умов та раніше зроблених внесків або розглянути можливість дистанційного навчання.
 
За словами Шкарлета, німецькі урядовці та заклади освіти підтримують прохання про надання можливості українським громадянам продовжити навчання, водночас до кожного студента застосовуватиметься індивідуальний підхід.
 
Своєю чергою міністерство освіти і науки Данії зазначило, що для університетів передбачена можливість надання студентам відпустки або переведення у дистанційний формат навчання. Данські виші встановлюють власні правила щодо онлайн-навчання, надання перерви в навчанні тощо.
 
Міністерство освіти, науки та спорту Литви рекомендувало закладам вищої освіти та коледжам підтримати українських студентів.
 
Шкарлет зауважив, що Азербайджан готовий розглядати звернення громадян України щодо можливості навчання в режимі онлайн, або надання річної перерви в навчанні зі збереженням фінансових умов навчання з урахуванням раніше зроблених внесків.
 
Очільник МОН додав, що листи стосовно підтримки українських студентів та сприяння їм у навчанні, зокрема у дистанційному форматі, надійшли також від Естонії, Йорданії, Казахстану, Канади, Китаю, Північної Македонії та Швейцарії.
 
"Дякую колегам за підтримку і сприяння безперервності навчання молоді України. Разом ми зможемо все!", – наголосив міністр.
 
 
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post