Українським військовим на Донбасі набридло чекати західної зброї – Le Monde
Про це йдеться в матеріалі французької газети Le Monde.
Наприкінці несподіваного візиту до Києва у вівторок держсекретар США Ентоні Блінкен виконав у барі української столиці пісню Ніла Янга Rockin' in the Free World.
Ймовірно, це була дуже особиста спроба підняти моральний дух українського населення, яке нині похитнулося новим наземним наступом росії на Харківщині.
Раніше того ж дня, одягнений у темний костюм і акуратно зав’язану краватку, американський дипломат пообіцяв президенту України Володимиру Зеленському, що 60 мільйонів доларів військової допомоги США на його шлях до його країни мав би "справжні зміни" на полі бою.
Очевидно стурбований, глава української держави закликав Захід пришвидшити поставки зброї. Наразі проходить занадто багато часу від оголошення пакетів [допомоги] до фактичного надходження зброї на лінію фронту.
На Донбасі вплив цих політичних заяв мінімальний, заглушений гуркотом російських снарядів, ракет і бомб. Затиснуті на оборонних позиціях і відчайдушно не вистачаючи боєприпасів, українські воїни ведуть лише мінімальний вогонь для відбиття атак.
"Коефіцієнт стрільби" – кількість пострілів, якими обмінюються на фронті на військовому жаргоні – ніколи не була такою несприятливою для українців, які випускають у середньому у 12 разів менше фугасних снарядів, ніж їхні російські окупанти.
Le Monde взяла інтерв’ю у солдатів із п’яти різних бригад, дислокованих на Донбасі, де точаться найзапекліші бої. Усі підтвердили, що ані боєприпаси, пов’язані з "чеським планом" – 800 000 снарядів, оголошених цієї зими, – ані ті, які пов’язані з пакетом допомоги США, за який проголосували 20 квітня, не потрапили до них.
"Ми читаємо новини, але ми реалісти. Ми розраховуємо лише на те, що у нас є під рукою", – пояснив 28-річний старший сержант 59-ї бригади Максим, як і інші опитані назвав лише ім’я.
Спираючись на милицю, він з тоскою спостерігав за тренуванням близько 15 чоловік своєї бригади неподалік Покровська, за 20 кілометрів від фронту. Сховавшись під кронами дерев, новобранці стріляли з автоматів і пускали гранати. — Боєприпасів до вогнепальної зброї нам не бракує, — продовжував унтер-офіцер.
"Але нам не вистачає всього іншого: безпілотників, засобів захисту від дронів, снарядів, ракет... І те, що ми бачимо, це те, що поставки продовжують скорочуватися і стають дедалі нестабільнішими. Вони покривають лише мінімальний обсяг", - каже солдат.
Він розповів, як його права нога отримала численні переломи після вибуху гранати, скинутої з ворожого безпілотника. Як і багато поранених, він став інструктором.
Солдати кажуть, що не зробили жодного повного залпу з 40 ракет за півтора року, розповідаючи про про ситуацію з РСЗВ.
"Ми випускаємо максимум 5 ракет по росіянам, але це буває рідко. Здебільшого це лише одна ракета, щоб справити психологічний вплив на піхотну групу противника, яка готується до атаки", - кажуть бійці.
Військові кажуть, що співвідношення вогню ще ніколи не було таким жахливим для нас. В середньому ми випускаємо в 12 разів менше снарядів, ракет, реактивних снарядів і бомб, ніж росіяни.
За словами бійців, нам не вистачає всього: безпілотників, засобів протидії безпілотникам, снарядів, ракет.
Поставки зброї продовжують скорочуватися і зараз вони покривають лише найнеобхідніше.
