В Центральному архіві зарубіжної україніки розповіли про українські наукові осередки в Європі

Детальніше про це написала провідна наукова співробітниця відділу використання інформації документів ЦДАЗУ Віра Фазлєєва в публікації для порталу "Стожари", повідомляє "Укрінформ".

"Події Української революції 1917-1921 рр. та поразки визвольних змагань, що призвели до масової еміграції українців у інші країни світу, позначилися й на долі її наукової еліти. Не стільки страх бути фізично знищеними, скільки бажання врятувати та розвивати науку рухало нашою вченою інтелігенцією, яка була змушена залишити Україну. Бо як тоді пояснити той факт, що вже у першій половині 1920-х рр. тільки у Європі постали потужні осередки української закордонної науки - Український вільний університет, Українська господарська академія, Український технічно-господарський інститут та інші?", - зазначається у публікації.

Про створення таких осередків, основні напрями їх діяльності та тісні зв’язки з історичною Батьківщиною, розповідають документи архівного та довідково-інформаційного фондів ЦДАЗУ. Адже деякі з цих вищих наукових осередків продовжують функціонувати й нині, змінюючи своєю діяльністю світ на краще.

Український вільний університет (УВУ) - перший вищий навчальний заклад українців, що спрямував свою діяльність на виховання у середовищі еміграційної української молоді майбутніх вчених, які не лише рухатимуть українську науку (та виводитимуть її на міжнародний рівень), а й будуть гідними послідовниками борців за незалежність своєї Батьківщини.

УВУ було відкрито у Відні 17 січня 1921 р., проте наприкінці того ж року (у пошуках більш сприятливих умов для розвитку) заклад переїхав до Праги, де продовжував свою діяльність до кінця Другої світової війни. У 1945 р. після вступу радянської армії до чеської столиці більша частина викладацького та студентського складу була змушена переїхати до Західної Німеччини - у Мюнхен. Цей університет функціонує тут і нині, є інтелектуальним мостом між Україною та державами Європейського Союзу.

"Протягом 99-річної діяльності УВУ вражає своїм викладацьким складом. Так, серед його засновників були такі видатні вчені, як О. Колесса, М. Грушевський, І. Горбачевський, С. Дністрянський та ін. У міжвоєнний період серед доцентів і професорів університету були активні учасники визвольних змагань 1917–1921 рр., а саме: Д. Дорошенко, О. Шульгин, Д. Антонович, В. Старосольський, С. Шелухин, К. Лоський, А. Артимович, В. Кубійович та ін. Наприкінці Другої світової війни до викладацького складу увійшли видатні вчені з України, які не побажали залишитися під більшовицькою владою: О. Оглоблин, Н. Полонська-Василенко, П. Курінний, Ю. Бойко-Блохін, Л. Окіншевич", - йдеться у публікації.

"Схема організації Української Господарської Академії в ЧСР". Прага, [не раніше 1927 р.] ЦДАЗУ, ф. 12, оп. 1, спр. 37, арк. 36

Фото: TsDAZU

Своєю організацією УГА відповідала чеським високим школам того типу з тією різницею, що, окрім фахових предметів, було введено також українознавчі науки. При УГА діяла низка навчально-допоміжних установ: фундаментальна бібліотека, лабораторії, низка ферм, лісовий розсадник, метеорологічна станція і два навчальні кооперативи. У різні роки тут викладали визначні науковці, серед них: аґрономи (В. Доманицький, В. Чередіїв), лісовик (Б. Іваницький); економісти (О. Мицюк, В. Садовський, В. Тимошенко); кооператори (С. Бородаєвський, Б. Мартос), статистик (Ф. Щербина); правники (Л. Бич, О. Ейхельман, соціолог О.-І. Бочковський, В. Сапіцький); техніки-хіміки (М. Вікул, С. Комарецький); геодезисти (Л. Грабина, Л. Флоров) та ін. Через брак фінансування УГА в Подєбрадах припинила своє існування у 1945 р.

Читайте також: Відкрито документальну онлайн виставку про діаспорян у Другій світовій війні