Дружина Ґонґадзе оскаржує вирок Пукачу у суді

Справу слухає колегія суддів на чолі із суддеюТетяною Фрич.

На засідання з'явилися всі сторони процесу, у тому числі, був доставлений засуджений Олексій Пукач.

Колегія суддів дозволила відеозйомку судового процесу, так як ніхто з учасників справи не заперечував.

Як повідомляв iPress.ua, 13 лютого минулого року представник інтересів дружини Георгія Гонгадзе Мирослави Валентина Теличенко подала апеляцію на вирок Печерського районного суду про довічне ув'язнення екс-начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача.

Печерський районний суд Києва 29 січня засудив до довічного позбавлення волі екс-начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача та визнав його винним у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе.

Також, згідно з рішенням суду, Пукач позбавлений звання генерал-майора та зобов'язаний сплатити дружині Гонгадзе Мирославі 500 тис грн, а журналісту Олексію Подольському - 100 тис грн.

Після оголошення вироку суддя Мельник запитав у Пукача, чи погоджується він з вироком. Пукач відповів: "Вирок буде зрозумілий мені, коли у цій клітці зі мною будуть Кучма і Литвин".

Також, згідно з інформацією адвоката вдови Георгія Гонгадзе Мирослави Валентини Теличенко, чинна українська влада не зацікавлена у встановленні замовників вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

"Є сигнал того, що держава не хоче встановлювати замовників вбивства Гонгадзе. Генеральна прокуратура від початку винна у тому, що суд виніс Пукачу вирок із вадою. Суд не виявив мотивів вбивства, а також замовників. А це суперечить чинному КПК", - пояснила вона у коментарі iPress.ua.

Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі Київської області був виявлений обезголовлений труп, який, згідно з висновками експертів, міг належати журналістові.

У 2009 році в Київській області знайдено останки черепа, які, згідно з заявою Генпрокуратури, належать Гонгадзе. Тіло жертви вбивства досі не поховане, оскільки мама журналіста Леся Гонгадзе відмовляється визнавати, що знайдені останки належать її синові.