Венеція неминуче піде під воду: швидкість затоплення подекуди сягає одного сантиметра в рік
Потужні ворота, які повинні захищати місто перед великою водою і завдяки яким воно повинне пережити наступні сотні років, почнуть діяти з 2016 року.
Італійські науковці - Луїджі Тосі, П'єтро Театіні і Таціо Строззі - використали дані з двох супутників, щоб дослідити темпи підтоплення Венеції в останні 20 років. Їх аналіз опублікував минулого тижня журнал "Scientific Reports".
Їм вдалося відділити природний процес занурення міста від місцевого затоплення, яке було спричинене діяльністю людини. У цьому останньому випадку йдеться про реставраційні роботи під час зміцнення берегів каналів.
ДИВІТЬСЯ ФОТО: Венеція йде під воду
Укріплення берегів – процес потрібний, але внаслідок земляних робіт ґрунт дуже сильно осідає. Хоч це явище і короткотривале, але дуже небезпечне.
На підставі супутникових вимірів італійці опублікували докладну мапу центру Венеції, на якій кольором зазначили темпи підтоплення окремих кварталів та будівель.
Джерело: wyborcza.pl
Венецію почали будувати у V століття на острівцях і мілинах заболоченої лагуни. У дослідженнях археологів й раніше йшлося про те, що місто від самого початку занурювалося під воду, а його мешканці поступово піднімали фундаменти і тротуари, опускаючи найнижчі поверхи і захищаючись перед водою, яка надходила.
У минулому столітті італійці самі пришвидшили цей процес. На потреби промисловості з околиць Венеції було викачано велетенські кількості ґрунтових вод, унаслідок чого місто осіло ще близько на 20 см.
Ще одним чинником, який сприяє підтопленню Венеції, є глобальне потепління. Через це рівень моря підвищується на один міліметр щороку.
Все це свідчить про те, що архітектурній перлині Італії загрожує неминуча загибель.
Ще сто років тому вода затоплювала прекрасну площу святого Марка, яка є найнижчим пунктом міста, дев'ять раз на рік. Сьогодні висока вода, як говорять венеційці, приходить у 10 разів частіше.
Після найбільшої в минулому сторіччі повені 4 листопада 1966 року, коли хвиля приливу сягала двох метрів і місто на декілька годин зникло під водою, італійці вирішили, що місто треба рятувати.
Вирішено було втілити амбіційний проект "Мойсей", який полягає у тому, що у трьох найвужчих місцях, які поєднують лагуну із Адріатичним морем, буде облаштовано греблю.
За матеріалами: Gazeta Wyborcza