Хто такий Вороненков: лист Януковича, протистояння з ФСБ і справа "Трьох китів"
23 березня, в центрі Києва на вулиці Пушкінській сталася стрілянина, внаслідок якої Вороненко загинув. Згодом екс-депутат Держдуми Ілля Пономарьов заявив, що вбитий у центрі Києва також колишній колишній депутат російського парламенту Денис Вороненков йшов на зустріч з ним.
У вбивсті екс-депутата генпрокурор України Юрій Луценко звинуватив Росію, назвавши інцидент "звичною для Кремля показовою стратою свідка". При цьому він підкреслив, що свідчення Вороненкова вже включено в матеріали справи про державну зраду Віктора Януковича.
Президент України Петро Порошенко вважає розправу з Вороненком "актом державного тероризму з боку Росії".
В зв'язку з цим, дружині депутата Максаковій та іншому екс-депутату Іллі Пономарьову буде надана охорона, яку будуть здійснювати спецпідрозділі СБУ.
Згодом Луценко розповів, що слідство Генпрокуратури розглядає дві версії убивства екс-депутата: згідно з першою, його вбили за свідчення у справі про державну зраду Віктора Януковича, згідно з другою - за його роботу в наркоконтролі РФ.
Хто такий Вороненков
Довгий час Вороненко був типовим представником російської політики, з майном і матеріальними благами, які не відповідають офіційній зарплаті, участю в корупційних скандалах. Також він активно підтримував дії Путінської влади і критикою на адресу "загниваючої Європи". Депутатом Держдуми Вороненков став у 2011 році, входив до складу фракції КПРФ, згодом став членом Комітету Держдуми з безпеки та протидії корупції. У 2016 році спробував повторно обратися до складу Держдуми, але зазнав невдачі. Вороненков часто перебував в центрі багатьох скандалів. У 2007 році в Москві на нього зробили замах, в результаті якого отримав вогнепальні поранення в ногу.
В середині "нульових" років Вороненков працював в службі наркоконтролю РФ і займався, в тому числі, гучною справою про фірму "Три кити". В основі справи - контрабанда італійських меблів в 1999-2000 роках товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга Марс" для реалізації меблевими центрами "Гранд" і "Три кити". В ході своєї діяльності, підрозділ Вороненкова з'ясував, що контрабанда меблів, яка йшла в магазин "Три кити" - це лишн частина грандіозної контрабанди ФСБ Росії. За підсумками цього розслідування були звільнені декілька десятків генералів ФСБ і в тому числі людина, яка потім працювала в службі безпеки "Роснефти", яку очолює Сечін, один з найближчих соратників Путіна.
Ряди гучних справ Вороненкова поповнив корупційний скандал. За інформацією "Нової газети", у 2009 році Вороненков вимагав хабар у підприємця Андрія Бурлакова: він пообіцяв пом'якшити "досить негативне ставлення влади" до діяльності компанії бізнесмена Wadan Yards. За словами бізнес-партнера Бурлакова Анни Еткіної, Вороненкову тоді нібито заплатили п'ять мільйонів доларів (сам він це заперечував). У 2011-му Бурлакова застрелили; за твердженням Еткіної (про це вона написала в листі генпрокурору Юрію Чайці), до смерті її партнера був причетний Вороненков.
У 2011 році Денис Вороненков вирішив балотуватися в депутати. Гроші на свою виборчу кампанію він попросив у підприємця Віталія Качура, запропонувавши йому дешево купити будинок в центрі Москви. Качур розповів, що Вороненков квапив його з оплатою, і бізнесмен позичив йому 100 тисяч доларів під заставу ще не купленої будівлі. Пізніше з'ясувалося, що Вороненков пропонував Качуру взяти участь у рейдерському захопленні приміщення. Проти депутата в Росії порушили справу і вимагали позбавити обраного до Держдуми Вороненкова депутатської недоторканності, щоб залучити в якості обвинуваченого у справі, однак прокуратура відмовила у слідстві.
За словами самого Вороненкова, він переїхав до Києва, через те, що Україна близька йому за духом і менталітетом. У грудні автоматично отримав українське громадянство, оскільки мав близьких родичів в Україні.
Вороненков давав свідчення у справі держзради екс-президента Віктора Януковича, заявляючи що радник Путіна Сурков виступав проти анексії Криму, а депутатів примушували голосувати. При цьому, сам Вороненков теж голосував за анексію Криму, однак, за його словами, його особисто не було в залі під час голосування і його карткою скористались. Уже після переїзду в Україну - порівнював Росію з нацистською Німеччиною і запевняв, що там всім керують співробітники ФСБ.
23 січня Луценко говорив про те, що його відомство допитало двох колишніх депутатів Держдуми. Один з них - Ілля Пономарьов (йому торік дали дозвіл на проживання в Україні), іншого генпрокурор не назвав. "Їхні показання свідчать про те, що механізм введення військ РФ на територію України був запущений Кремлем ще в грудні, коли Майдан ще стояв у центрі Києва. Під час візиту Суркова в грудні вже йшлося про ймовірне військове вторгнення", - сказав Луценко.
Його дружина, оперна співачка і екс-депутат від "Єдиної Росії". За повідомленням російських ЗМІ, Максакова стверджувала, що "Єдина Росія" – це єдина реальна політична сила в нашому суспільстві. І Володимир Путін – це не тільки лідер нашої партії – це загальнонаціональний лідер і єдина фігура, яка консолідує наше суспільство".
Разом вони переїхали до України у жовтні минулого року, після того, як дав свідчення ГПУ проти Віктора Януковича. За словами Юрія Луценка, Вороненков "сам виявив ініціативу, вийшов на Генпрокуратуру і дав свідчення у справі Януковича". У зв'язку з цим, депутат неодноразово наголошував про переслідування зі сторони ФСБ. Отримання українського громадянства особисто підтвердив в лютому в інтерв'ю виданню "Цензор.Нет" і паралельно відмовився від російського, критикуючи правлячу силу РФ. З 15 лютого 2017 року перебував в російському федеральному розшуку, з 27 лютого 2017 року - в міжнародному розшуку.
Зокрема, розкритикував надання українського громадянства колишньому депутатові адвокат Марк Фейгін.
У коментарі "Радіо Свобода" Фейгін наголосив, що якщо у 2011 році Вороненков зміг домовитися із тодішнім першим заступником адміністрації президента Росії Владиславом Сурковим і отримати місце в партійному списку Комуністичної партії Російської Федерації, то у 2016 році це зробити не вдалося.
"Він цілком міг пройти в Держдуму і отримати недоторканність. Я щось не пам’ятаю його виступів у період 2016-го проти Путіна, проти системи, щоб називати її фашистською, щоб він заявляв щось із приводу Криму. Вороненков не виступав на зимових акціях опозиції 2011–2012 років, ба більше, не виступав на Болотній 6 травня 2012 року. Тоді протестувальників жорстоко розігнали. Це звичайний шахрай і кар’єрист, якому стало вигідно втекти з Росії, коли його колишні друзі почали за ним ганятися", – заявив Фейгін. Він також наголосив, що депутат дійсно брав участь у протистоянні із ФСБ Росії, але протистояння мало внутрішній характер.
Очевидно, що Вороненков був не просто депутатом як, до прикладу, Ілля Пономарьов. Денис Вороненков перебував у профільному комітеті нацбезпеки РФ і відповідно мав доступ до державної таємниці.
Мабуть, справедливо буде стверджувати, що Вороненков не був значним російським опозиціонером, але у нього в свій час виникли проблеми з російським керівництвом.
