В’ятрович показав архівні документи про українсько-польську різанину 1940-х років
У колекції - 380 документів, передусім, із розсекречених архівів КГБ. Також великий блок матеріалів взято із архіву Миколи Лебедя, одного з очільників українського визвольного руху. Багато років цей архів вважався втраченим, аж поки 2007 року не був переданий Центру досліджень визвольного руху. Інша його частина зараз зберігається в Гарвардському університеті.
"Головним завданням воюючих сторін було встановлення власного контролю над спірними теренами сучасної Східної Польщі та Західної України. Особливість цієї війни у війні в тому, що вона була збройним протистояння між не регулярними, а партизанськими формуваннями, активну участь у ній брало цивільне населення, яке або підтримувало одну зі сторін, або не мало жодної чітко окресленої політичної орієнтації і користувалося конфліктом як способом розв’язання власних непорозумінь. Ці причини зумовили вчинки обох сторін, які нині можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини", - написав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович на своїй сторінці у Facebook.
Документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині в 1942 році. Згодом війна перекинулася на Волинь, де набула неконтрольованого жодною зі сторін характеру селянської жакерії. Наступною ареною війни стала Галичина, де вона вилилася в завзяте, часом навіть фронтове, протистояння обох підпільних рухів – УПА і АК. Її завершальним акордом стала акція "Вісла" 1947 року, в рамках якої було депортовано близько 150 тисяч українців, що населяли східні райони Польщі
Нагадаємо, що сенат Польщі голосами правлячої партії "Право і справедливість" у четвер, 7 липня, прийняв постанову, в якій закликає нижню палату - Сейм - встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.
Нещодавно, українські видатні політичні, релігійні і громадські діячі закликали польську владу не ухвалювати жодних декларацій, які можуть бути використані проти Польщі і України.
У свою чергу, у Польщі заявили, що ініціатива екс-президентів України, глав українських церков та інтелектуальної еліти України щодо історичного примирення заслуговує на підтримку з польського боку.
Раніше, Сейм Польщі погодився не розглядати ніяких постанов про українсько-польські відносини часів Другої світової війни до саміту НАТО.
8 липня під час візиту в рамках Саміту НАТО Президент України віддав шану жертвам Польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни.
Натомість у Верховній Раді готують постанову у відповідь на прийняття польським Сенатом постанови із закликом встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої".
Цьогоріч виповнюється 73-тя річниця Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (в Польщі) або Волинська трагедія (в Україні). В інші роки вони відбувалися на Холмщині та в Закерзонні. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але жертви обчислюються десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками..
