Як Єврокомісія хоче перетворити ЄС на військову економіку – Spiegel

5 лютого комісар ЄС із внутрішнього ринку Тьєррі Бретон разом із главою зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепом Боррелем представлять довгоочікувану стратегію оборонної промисловості ЄС.

Згідно з конфіденційним проектом документа, який став доступним німецькому виданню Der Spiegel, Єврокомісія хоче:

• різко збільшити виробництво озброєнь,
• заохочувати держави-члени купувати набагато більше компаній ЄС, ніж за межами ЄС,
• краще захищати європейську промисловість від міжнародної конкуренції,
• перетворитися на свого роду хаб, який вивчає і координує потребу в озброєнні та військовій техніці і, при необхідності, бореться з дефіцитом за допомогою далекосяжних ринкових інтервенцій.

Пакет пропозицій складається з двох частин: "Європейської стратегії оборонної промисловості», в якій викладаються цілі та причини ініціативи, та «Європейської програми оборонної промисловості» – власне законодавчої пропозиції, «програми переходу до військової економіки".

Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!

Згідно з проектом, з початку нападу росії на Україну країни ЄС закупили 78% своєї військової техніки за межами ЄС, а 63% – у США. З 2017 до 2023 року оборонний ринок ЄС зріс на 64%, але торгівля між державами ЄС становить лише нікчемні 15% цього ринку.

На думку Комісії, це має радикально змінитись. Вже до 2030 року країни ЄС мають отримувати половину своєї військової техніки з внутрішнього ринку ЄС, а до 2035 року вона має становити 60%.

Єврокомісія хоче не лише досягти цієї позначки, а й швидко її перевищити – спільні закупівлі незабаром мають зрости до 40%, досягти 50% у 2030 році та 60% у 2035 році. Комісія також хоче забезпечити безпеку постачання важливої сировини – щоб, як приклад, у ЄС більше не закінчувався порох через проблеми з постачанням бавовни.

Очікується, що окрім ЄС від програми також виграє Україна. Коли справа доходить до заходів щодо зміцнення військової промисловості, Україну слід "розглядати як державу-член", йдеться у проекті. Відповідно, компанії, що базуються в країні, слід вважати компаніями, що базуються в ЄС.

Уникнення нестачі важливої військової техніки «виправдовує пропорційне втручання у фундаментальні права», йдеться у проекті, "наприклад, у свободу підприємництва та права власності". Іншими словами: у разі потреби компанії ЄС повинні мати можливість бути змушені змінити своє виробництво. У цих обставинах, схоже, не виключено навіть конфіскацію військової техніки, припускає Spiegel.