Юань стане основною світовою валютою в 2035 році, - Economist
Про це йдеться в статті The Economist перелад якої пропонує iPress.ua.
Долар як і раніше, чинить значний вплив на 31-ну з 52-ох країн з валютою, яка зростає. Такими є результати дослідження, проведеного економістами з Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні.
Однак вчені дійшли до висновку, що вплив долара слабшає у країнах, що розвиваються. Валюти, які тінню йшли за доларом у минулому, більше не намагаються повторювати його кроки.
Низка країн, зокрема Індія, Малайзія, Філіппіни і Росія, очевидно, відійшли від долара з початком фінансової кризи. Порівнюючи останні два роки з докризовими роками (з липня 2005 року до липня 2008 року), дослідження показує, що вплив долара знизився у 38 випадках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від зеленого до червоного. Долар чи юань
Долар в минулому відігравав домінуючу роль у Східній Азії. Сьогодні регіон переходить на стандарт, який визначає юань. Сім валют в регіоні підтримують юань (його ще називають Redback) більше, ніж зелений долар. Коли долар рухається на 1%, валюти країн Східної Азії зміщуються в тому ж напрямку в середньому на 0,38%. Коли аналогічно рухається юань, вони зміщуються на 0,53%.
За межами Східної Азії вплив юаня, як і раніше, обмежений. Коли долар рухається на 1%, валюти країн, що розвиваються, рухаються в середньому на 0,45%. У відповідь на коливання юаня, вони переміщаються тільки на 0,19%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китай хоче вирішити долю долара
Проте, китайська валюта продовжуватиме зростати, у той час як економіка і торговельна активність Китаю будуть збільшуватися в своїх розмірах. Ґрунтуючись на дії лише цих двох сил, китайська валюта повинна обійти долар як ключову світову валюту близько 2035 року, припускають вчені.
Арвінд Субраманян і Мартін Кесслер з Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні проводили дослідження, визначивши валюти, які мають тенденцію рухатися по траєкторії долара у його щоденних коливаннях проти третьої валюти, такої як швейцарський франк. Такий "спільний рух" може відображати також дію ринкових сил, а не офіційну політику держави, зауважує автор статті.
