З Росії виводять гроші не тільки банки, а й прості громадяни, - розмова Білла Клінтона з Тоні Блером
Документ зі скороченнями частини розмов конфіденціального характеру будь-який бажаючий може знайти на сайті Бібліотеки Білла Клінтона. У тексті переважно присутні слова Клінтона, а ось Блера – тільки особистого характеру, короткі відповіді, без яких-небудь політичних деталей.
Про це повідомляє VOA.
Україну на більше, ніж 500 сторінках розмови, згадують лише один раз, проте про Росію лідери країн говорять більше.
У травні 1997 року вони говорять про перспективу вступу в НАТО країн Балтії і можливої реакції на це Росії, йде мова про Румунію та Словенію. Політики погоджуються, що з балтійськими країнами квапитися не варто та посилаються на націоналістичні настрої в Росії, що на думку Клінтона – "дурний анргумент".
Один з радників Блера посилається соціологію, згідно з якою пересічні росіяни не сильно турбуються з приводу розширення НАТО. "Який сюрприз, – реагує Блер, – вони виявилися нормальними і більше турбуються про свою економіку".
У телефонній розмові 1998 року Клінтон пропонує не виносити рішення про початок військової операції НАТО в Косові на голосування Ради Безпеки ООН, щоб не нашкодити російському президентові Борису Єльцину. Адже заблокувавши цю резолюцію, Росія погіршить власне міжнародне становище у важкій економічній ситуації, а не заблокувавши – уряд Єльцина налаштує проти себе власне населення.
В іншій розмові Клінтон висловлює занепокоєння з приводу здоров'я Єльцина і дивується тому, як функціонує російська економіка. Не тільки банки, а й звичайні громадяни виводять гроші з країни. Все, що ми їм дали через МВФ, скаржиться він Блеру, – 7,5 мільярда доларів – вийшло з країни. І замість того, щоб налагодити нормальну регуляторну, банківську і систему соціального забезпечення, в Думі говорять про денаціоналізацію власності та контроль над цінами.
Клінтон переживає, що Росія може стати по суті африканською країною. Клінтона пригнічує, що більшість населення Росії готова призупинити демократичні свободи заради сильного лідера. Якщо в Росії буде диктатор, говорить він, нам буде складніше мати з ними справу і щодо Косова, і щодо інших питань.
Окремо Клінтон вимовляє цілу промову щодо системи оподаткування в Росії. Колись, ще будучи губернатором, він розмовляв з директором Макдональдса в Росії, який йому розповів, що на виплату податків у нього йде 85% прибутку. Оскільки це Макдональдс, він все одно заробляє гроші, але його російські конкуренти платять лише 5%. Ще у них дуже дивне розуміння енергетичного сектора, ділитися Клінтон з Блером, який вони бачать у сенсі суверенітету, і нам дуже складно це поміняти.
Також Клінтон піднімає питання системи охорони здоров’я в Росії. "Це єдина країна у світі, в якій тривалість життя знижується не через лікарів, а через антисанітарні умови", – говорить Клінтон і вважає, що це одна з речей, яка деморалізує росіян.
До того ж Клінтон прихід до влади Путіна бачить у позитивному світлі. На його думку, у того величезний потенціал і вони зможуть разом створити у світі багато добра.
Розповідаючи про свою зустріч з Путіним в листопаді 2000 року, після того, як той уже став президентом, Тоні Блер каже, що Путін дуже старався справити на нього враження. Чим більше часу ти з ним проведеш, радить Клінтон, тим краще.
"Я думаю, що він хлопець із великими здібностями й амбіціями для росіян. Його наміри в цілому шляхетні і прямолінійні, але він ще не визначився. Він трохи в'язне у питанні демократії", – ось таку характеристику дає Клінтон Путіну у 2000 році.
Тоні Блер і Білл Клінтон детально говорять і про інші основні події того часу – врегулювання в Північній Ірландії, кампанію проти Саддама Гусейна в Іраку та внутрішні політичні перипетії в США, нерідко вживаючи міцні слівця.
