Як Ви оцінюєте потенціал біоенергетики в Україні?
На сьогодні Україна споживає понад 90 млн тонн нафтового еквіваленту. Це вже достатньо для того, аби покрити 25% всієї енергії в Україні, але ми вважаємо, що потенціал зростатиме, адже велику його долю складають аграрні залишки, які утворюються при вирощувані зернових: солома, стебла кукурудзи, лушпиння соняшника. Відомо, що Україна нарощує виробництво агркультур. Якщо в радянські часи ми збирали близько 20 млн тонн зернових в рік, то останній рік - це близько 60 млн тонн, рано чи пізно аграрії перейдуть межу 100 млн тонн. Відповідно, на кожен кілограм зерна утворюється один кілограм різних аграрних залишків. Відтак, в перспективі аграрних залишків стане більше в пропорції тих зернових, які ми будемо збирати.
Другий момент – в Україні дуже багато земель, які не використовуються. З 32 млн гектарів сільськогосподарської землі, близько 4 млн не використовується. І коли ми рахуємо потенціал, маємо наступну ситуацію: два млн гектарів з цих чотирьох, що не використовуються, розглядаємо як місце де можна виростити енергетичні культури і закладаємо це в потенціал. Тобто, згодом ті самі 100 млн зернових ми будемо вирощувати не на 28 млн гектарів землі, а можливо, на 25 гектарах.
Ми прогнозуємо збільшення кількості вільних земель, що теж буде ресурсом для біоенергетики. В перспективі на 2050 рік, ми фактично бачимо подвоєність цього потенціалу. Ми можемо вийти на 40 млн тонн нафтового еквіваленту, зараз - 20 млн тонн.
Що відбувається на законодавчому рівні? Держава сприяє розвитку альтернативних джерел палива?
Держава допомагає, особливо останні два-три роки. Перші серйозні зміни відбулися в 2015 році, вони стосувалися Закону, що регулює зелений тариф. Було виправлено термін біомаса, відмінено місцеву складову, підвищено тариф для біомаси та біогазу, зрештою, було введено зелений тариф на біогаз. В цьому році, прийнято закон, який встановлює по-новому тариф на теплову енергію з альтернативних джерел енергії. Тобто, якщо зараз хтось виробляє теплову енергію, продає її населенню чи в бюджетну сферу, тариф йому встановлюють на рівні 90% від відповідного тарифу на тепло з газу, дуже проста формула. Також зараз перенесено місце регулятора тарифу з НКРЕП в органи місцевого самоврядування, яким просто треба по формулі від існуючого газового тарифу відняти 10%. Не треба рахувати собівартість теплової енергії, думати про чиюсь рентабельність, це значно простіший механізм і звісно, більш ринковий.
Зараз ми проходимо перший опалювальний сезон за новим принципом тарифоутворення. Працюємо над новим законопроектом, який запускатиме біопаливну біржу або електронну площадку для торгівлі біопаливом. Кількість котелень та електростанцій зростає, а механізму закупки палива, біопалива – немає. От власне, функція біржи, полягатиме в створенні механізму ринкової закупівлі великої кількості біопалива.
Як звичайний українець може розвивати біоенергетику України?
Що робить біоенергетика? Виробляє тепло, електрику, біогаз і можливо, рідкі палива. Що робить звичайний українець в своєму приватному будинку, коли йому прийшли великі рахунки за газ? Встановлює твердопаливний котел і перестає користуватися газом, починає спалювати дрова, чи палет, тобто опалює себе біомасою. Відтак, доля газу, яка вже заміщена дровами чи пелепою, йде в скарбницю держави і є вкладом в розвиток біоенергетики. Таким чином, населення дуже активно допомагає розвитку біоенергетики просто опалюючись не газом, а біомасою.
Яка ситуація з іноземними інвестиційними у відновлювану енергетику?
Іноземних інвестицій мало. В основному в сектор відновлюваної енергетики вкладає український бізнес, 99 % коштів – це українські гроші. Великих іноземних інвестицій поки що немає.
Інвестор завжди оцінює ризики. Я вважаю, що іноземні інвестори бачать великі ризики в Україні пов’язані з геополітикою, а українські інвестори вже до цього звикли.
Думаю, коли стабілізуються політичні процеси, західні інвестори матимуть велику долю в українському енергоринку.
Біометан має досить хороші перспективи, бо Україна – аграрна країна, але в Україні не виробляють біометану. Чому і чи можливо найближчим часом змінити ситуацію?
Біометан – це біогаз доведений до якості природного газу. Це 60% метану, і 40% - етанол.
От якщо з біогазу відділити СО2 і отримати 98% метану - це біометан, його можна закачувати в газопроводи на рівні з природним газом, або використовувати для транспорту, але для цього треба довести його якісь до 98% метану.
Біометанових проектів в Україні зараз нема жодного. Біогазових є кілька десятків. Біогаз зараз розвивається за рахунок стимулювання через зелений тариф на електрику з біогазу, і власне, ми бачимо ці кілька десятків біогазових установок, які працюють в Україні, але біометану цього замало. Тарифу, який зараз встановлено на електроенергію з біогазу не достатньо, обсяг вимагає підвищення зеленого тарифу, за нашими розрахунками, до 16 центів за кіловат в годину. Якщо законодавство піде на такий крок, думаю, у нас з’являться проекти по біометану.
Де в Україні використовують біоенергетику найбільше? Промисловість активний споживач?
Найбільший коофіцієнт у приватного населення. За статистикою, біоенергетика покриває 2,1 млн тонн нафтового еквіваленту, з яких одну другу – споживає населення, другою за статистикою є промисловість - 0.8 нафтового еквіваленту, а от те, що залишається - одна десята, це комунальне господарство і бюджетна сфера.
Який Ваш прогноз розвитку біоенергетики?
Кілька місяців тому в Україні прийняли стратегічний документ – "Енергетична стратегія України до 2035 року", він вже затверджений урядом. Документ містить чіткі плани розвитку всіх секторів до 2035 року, в тому числі біоенергетики. Зокрема, біоенергетика, згідно енергетичної стратегії, буде зростати з 2 млн тонн нафтового еквіваленту до 11 млн тонн. Це значне зростання, відтак загальне споживання енергії на 2035 рік, оцінюється у 96 млн тон нафтового еквіваленту, тобто вклад лише біоенергетики у загальне споживання енергії в Україні буде понад 12%. Це офіційні плани, ми їх підтримуємо, вважаємо реальними і власне, бажаємо, щоб так і сталось.
В Європі на сьогодні вклад відновлюваних джерел 17% , з них 10% - це біоенергетика, а 7% - всі інші: сонце, вітер, гідро, термальні джерела і так далі. Тобто біомаса – лідер по відновлюваній енергетиці в Європі, у різних країнах по-різному, але в середньому європейська цифра така.
