Енергетична незалежність важливіша, ніж доля Тимошенко
Заступник головного редактора Rzeczypospolitej Анджей Таляґа вважає, що під кінець цього десятиліття Україна зможе скоротити частку російського газу у внутрішньому споживанні природного газу з двох третин до однієї третини, і, таким чином, не матиме мотивації брати участь в економічних чи геополітичних альянсах з Росією.
На думку Таляґи, в Україні "зажевріла іскра надії на енергетичну незалежність від Великого брата. Це також несе вигоди для Польщі, бо що сильніший фундамент має незалежність України, то краще для Польщі". Зусилля України з досягнення енергетичної незалежності є набагато важливішими, ніж доля Юлії Тимошенко.
Київ, звільнений від газового корсету Москви, не матиме ані найменшого приводу вступати з нею в економічні та геополітичні альянси, і охочіше спрямує свою політику у бік Заходу, ЄС та Польщі, - Таляґа
Донедавна становище України виглядало безнадійним. У 2012 році Росія була єдиним постачальником імпортного газу. Проте, під кінець того ж року становище почало змінюватися: до України почав надходити газ, придбаний у Німеччині. Були також підписані контракти із західними компаніями Chevron, Shell i ExxonMobil про розвідку та видобуток в Україні сланцевого та традиційного газу. Останні можуть дати 10-12 млрд кубічних метрів газу щороку. Існують плани будівництва газового терміналу в Одесі, через який можна було б імпортувати зріджений природний газ, з проектною пропускною спроможністю у 10 млрд кубічних метрів газу на рік.
Фото: pukmedia.com
"Будівництво ще не розпочалося, навколо нього достатньо контроверсійних ситуацій, але уряд, принаймні, визнав його пріоритетним", - пише польський публіцист.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сланцевий газ: горить добре!
Підсумувавши нинішній обсяг видобутку традиційного газу в Україні, прогнозований видобуток з нових родовищ, імпорт з Німеччини, Угорщини, і, можливо, також з Польщі, завдяки газовому реверсу, а також імпорт через газовий термінал на Чорному морі, Таляґа робить висновок, що за 10 років російський газ становитиме лише одну третину загального споживання газу Україною, що радикально змінить ситуацію.
"Київ, звільнений від газового корсету Москви, не матиме ані найменшого приводу вступати з нею в економічні та геополітичні альянси, і охочіше спрямує свою політику у бік Заходу, ЄС та Польщі", - оптимістично розмірковує польський публіцист.
ЄС має зайняти тверду позицію на переговорах з Януковичем
Фото: consilium.europa.eu
The Financial Times висловлює у своєму редакційному коментарі думку, що ЄС повинен зайняти твердішу позицію щодо України у питанні вибіркового правосуддя.
На думку видання, рішення Європейського суду з прав людини за скаргою Тимошенко, оприлюднене 30 квітня, має надихнути Брюссель знову зайняти тверду позицію на переговорах з Віктором Януковичем. Суд ще має прийняти рішення за найважливішою скаргою Тимошенко – на її засудження до позбавлення волі через перевищення повноважень у 2009 році. Втім, немає нічого дивного у тому, що Тимошенко затримали під час суду незаконно. Янукович переслідує своїх політичних опонентів у судах з моменту приходу до влади у 2010 році. Минулорічні парламентські вибори були затьмарені зловживаннями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Текст рішення Європейського суду у справі Тимошенко
Для ЄС угода про вільну торгівлю [асоціацію] з Україною є стратегічно важливою: "Набагато краще мати Україну у західному таборі, ніж у сфері впливу Москви". Брюсселль вже намагався чинити тиск на Януковича, який стверджує, що хоче укласти угоду. Проте, його вимоги виявилися недостатньо твердими, оскільки цього року він відкрито розглядав можливість підписання угоди, незалежно від майбутньої долі Юлії Тимошенко. Це призвело лише до висунення Тимошенко чергових звинувачень.
"Президент України найкраще реагує, коли немає ніякої двозначності щодо наслідків. Час, визначений ЄС для проведення необхідних реформ до травня, призвів до звільнення двох опозиційних політиків. Але не слід вважати, що цього буде достатньо, щоб досягти підписання угоди. Політика, що є найсильнішим символом опозиції, слід звільнити до підписання угоди. ЄС слід також застерегти українську владу, що невдовзі може настати час для прицільних санкцій проти Віктора Януковича та його близького оточення. Побоювання, що вони можуть штовхнути Київ в обійми Москви, є перебільшеними. В України немає мотивації збільшувати свою залежність від Росії. У Європи є більше важелів впливу, ніж вона це усвідомлює. Їй слід скористатися ними".
Суперечка через Волинь та геноцид
Фото: polskieradio.pl
Журналіст Rzeczypospolitej Віктор Ферфецкі пише про суперечку через слово "геноцид" для позначення Волинського злочину між Громадянською платформою та іншими правими силами, присутніми у Сеймі.
Депутати Сейму від Громадянської платформи підготували свій проект постанови з нагоди 70-ї річниці етнічних чисток польського населення на Волині. У проекті немає слова "геноцид" - хоча саме так називає Волинську різню Інститут національної пам’яті. Депутати від правлячої політичної сили не пропонують також встановити 11 липня днем пам’яті мучеництва кресов’ян, чого вимагають родичі та нащадки вбитих тоді поляків – на відміну від інших правих та Союзу лівих демократів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Волинська трагедія: складний діалог України і Польщі
Проект Громадянської платформи написаний найлагіднішою мовою та подає найменшу кількість жертв: "Внаслідок злочинних дій українських націоналістичних організацій загинули кілька десятків тисяч невинних осіб". У другому абзаці згадується, що жертви належали до "польської меншості". У проекті коаліційного партнера Платформи – Польської народної партії – йдеться про 200 тис. жертв.
Обережні оцінки Громадянської платформи безпосередньо пов’язані з наміром України підписати угоду про асоціацію з ЄС та бажанням не зіпсувати відносини з Києвом, зрештою, депутати Платформи цього і не приховують.
Без правди не буде примирення
Фото: polradio.pl
Польський політолог та публіцист Rzeczypospolitej Міхал Шулджиньскі вважає у своєму коментарі, що не можна допустити напруги у відносинах між Польщею та Україною у "контексті відзначення 70-ї річниці Волинського злочину".
На його думку, пишучи чи кажучи будь-що про Україну, не слід забувати, що фундаментальним інтересом Польщі у її східній політиці є якомога тісніше зближення Києва з Польщею, ЄС чи – взагалі – із Заходом. У короткостроковій перспективі інтерес Польщі полягає у підписанні угоди про асоціацію України з ЄС цього року. Цій меті повинні бути підпорядковані усі дії польської держави, пов’язані з Україною.
Тому зріст напруги у двосторонніх відносинах під час відзначення чергової річниці Волинського злочину суперечить інтересам Польщі. Натомість, він відповідає інтересам Росії, що прагне втягнути Київ в орбіту свого впливу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Москва відкрила браму до пекла на Волині
Свої проекти постанов про відзначення 70-ї річниці Волинської різні зареєстрували у Сеймі більшість фракцій. Найобережніший проект зареєструвала правляча Громадянська платформа, у ньому, зокрема, немає слова "геноцид". Політики з ГП, як пише Шулджиньскі, хочуть, щоб польсько-українські відносини були добрими.
"Це шляхетні наміри, лише чи не зайшли вони занадто далеко? – висловлює сумнів Шулджиньскі. – Команда Віктора Януковича, яка нині керує Україною, немає нічого спільного із традицією УПА. Нинішня українська влада ані з точки зору права, ані з точки зору політики не відповідає за дії, які скоїли озброєні загони українців проти поляків. Окрім того, примирення між народами не досягти, фальсифікуючи історію".
Шулджиньскі робить висновок, що наміри політиків з ГП принесуть ефект протилежний до задуманого – примирення з українцями не буде, а у Польщі вибухне чергова суперечка через історію.
Підготував Сергій Брикса
