ЄС хоче, аби Янукович зреформував не лише українську економіку, але й її політичну та судову системи. Проблема вибіркового правосуддя, яку ілюструє ув’язнення Юлії Тимошенко, колишнього прем’єр-міністра та головного суперника Януковича, а також Юрія Луценка, колишнього міністра внутрішніх справ, залишається великою перешкодою: минулого року вона призвела до скасування саміту у Києві.
Після саміту, що відбувся цього тижня, Жозе Мануель Баррозу, президент Європейської Комісії, сказав, що Янукович дав йому "недвозначну обіцянку". Але обіцяти усе та не робити нічого давно є улюбленими зайняттям України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець балансування між ЄС і Митним Союзом
Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!
Насправді сподівання Януковича на підписання угоди з ЄС ґрунтуються на розрахунку, що ЄС не захоче втратити Україну у суперництві з Митним союзом, а не на яких-небудь реформах, які він може провести.
Проведення реформ потребувало б відданості європейським цінностям, яких не поділяють Янукович та його команда. Натомість, він сприймає переговори з ЄС як козирну карту у грі з Росією, що намагається втягнути Україну у свій Митний союз.
У такий самий спосіб він використовує Росію як важіль тиску, щоб домогтися поступок від Брюсселю. Тепер ЄС обіцяє Україні €610 млн ($800 млн), якщо вона повернеться до своєї програми кредитування з МВФ. Але відновлення кредитування залежить від проведення в Україні реформ та підняття цін на газ та комунальні послуги.
Коли балансування між двома блоками замінює собою політичне бачення, це, зазвичай, гальмує рух уперед.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
