Про шкільну освіту, УПА і мікротрагедії галичанських дітей
Я от панімаю, що зараз, напевне, просто розпалю епічний холівар, але ладно.
Хто раптом не знає - я сама зі Львова, да. Хоч зараз абітаю в сталіце.
І в школі я була не з тих дітей, які лінуються читати книжки. О, ні, читати я любила понад усе і іноді (та чого гріха таїти - майже завжди) читала на уроках, пропускаючи повз вуха всякі природничі і математичні премудрості. Відповідно, поблем в мене ніколи не було рівно з двома предметами - історією і зарубіжною літературою (моя вчителька з укрмовилітератури була страшною глухуватою верескливою старою дівою, чимось схожа на хрестоматійну мачуху).
Ну і як кожна порядна галичанська дитина, я змалечку з різних джерел годувалася всякими історіями про УПА, прочитала стотищмільйонів всяких кніжонок про це. Але мені до рук ніколи не потрапляло жодної книжки зі скільки-небудь неупередженим поглядом на ці всі речі, де мені, тоді ще малій дитині доступно пояснили б - була війна. УПА мала за що воювати і це заслуговує на повагу. Але не варто сакралізувати Бандеру і Шухевича. Бо в усіх є свої хиби, і УПА нічим не краща і не гірша за інші партизанські загони, і на цій війні теж було багато жертв випадку і ідеології.
В мене була інформація двох видів - "УПА - гєнії чістай красати" і "УПА - ужас, лєтящій на крильях ночі".
І такі самі дурні жертви були і в багатьох інших, ким захоплювались. Натомість в мене була інформація двох видів - "УПА - гєнії чістай красати" і "УПА - ужас, лєтящій на крильях ночі".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дід Онись згадує. Захисникам Брестської фортеці
Так, зараз я це сприймаю спокійно, і мене не пре весь цей пафос довкола УПА як супергероїв, яких треба вже-вже-вже канонізувати. І знаєте - я скажу навіть більше. Я вже два з половиною роки вивчаю тероризм. І знаєте що? З мого улюбленого означення тероризму (за Хоффманом) УПА не підпадає тільки під одну маленьку деталь, в Хоффмана терористи не носять уніформу і знаки розрізнення. За багатьма означеннями багатьох вчених мужів УПА - терористи. І все тут. Крапка. По складах - те-ро-рис-ти. В класі одинадцятому - на першому курсі я якось про це не задумувалася, але коли на початку другого курсу я зробила для себе таке відкриття, це для мене було справжнім шоком. Хоча мій мозок виявився достатньо розумним, щоб проаналізувати ситуацію і визнати, що факти таки мають більше рації, ніж емоції.
З мого улюбленого означення тероризму (за Хоффманом) УПА не підпадає тільки під одну маленьку деталь, в Хоффмана терористи не носять уніформу і знаки розрізнення.
І справа не в тому, що від мене щось приховували. Просто нІкому було дати мені в руки зважену розумну книжку чи пояснити це. Чи й книжки такої ніколи не існувало - хто зна.
А на таких штуках і робиться отой цілий "розкол країни". Якщо не пояснювати це дітям змалечку, то і виростають такі ідіоти, які дрочать на червоно-чорний прапор і гасла потипу "комуняку - на гілляку". Які не вміють спілкуватися з кимось, хто хоч трохи розумніший за їм подібних. Які бризкають слиною, коли чують, що тобі не подобається носити вишиванку. І йдуть робити кар*єру в ВО СВОБОДА
А з іншого боку виростають не менші імбіцили, які вірять, що кожен україномовний, і, тим більше, галичанин, належить до тієї першої категорії.
І це гидко.
Так, є багато речей, яких нам не пояснюють в школі, по телебаченню, про які пересічний українець не може прочитати. Мені, наприклад, не пояснювали, що Винниченко був прекрасним письменником (і я до цього дійшла вже в університеті, бо до класу дев*ятого я боялась самого слова "соціалізм"), куди кращим, як на мій смак, за "канонічного" Багряного, мені не пояснили, що Мазепа був не великим супергероєм, а звичайним політиканом, який просто хотів влади, мені не розказували про "грязниє дєлішкі" Ярослава Мудрого і Володимира Великого.
Дуже багато речей мені дали батьки. Вони дали мені певну систему цінностей. І в цій системі цінностей євреї, чорношкірі і жінки не мають недоліків тільки на тій підставі, що вони жінки, чорношкірі чи євреї. Мене навчили, що мудак - це явище транснаціональне і трансгендерне. І в моїй, успадкованій від батьків системі цінностей людина не заслуговує на смерть чи страждання на підставі того, що вона єврей, росіянин чи марсіанин, а пропаганда сказала, що їх треба бити.
Коли ви створюєте сяючий німб над залисинами Бандери, ви нічим не кращі за "клятих комуняк", які створили такий самий німб над лисиною Леніна.
Я пишу зараз дуже очевидні для кожної розумної людини речі - люди, коли ви створюєте сяючий німб над залисинами Бандери, ви нічим не кращі за "клятих комуняк", які створили такий самий німб над лисиною (недолисиною? :) ) Леніна. Бо чим Бандера кращий за Леніна? Масштабами?
Проповідь кепа закінчена. Амінь.
Оригінал: witch-leticia.livejournal.com
