Бізнес Курченка процвітає у Німеччині попри санкції
Бізнес Сергія Курченка, попри санкції Євросоюзу, процвітає у Німеччині. Розслідування кримінальної справи про відмивання грошей затягується, жодних активів одіозного бізнесмена у ФРН не заморожено.
В Україні Сергія Курченка, наближеного до клану екс-президента Януковича, підозрюють у махінаціях з продажем зрідженого газу, які завдали державі збитків на понад три мільярди гривень. У коментарі DW Генеральна прокуратура України назвала групу компаній "СЄПЕК", яку контролював Курченко, "злочинною організацією", яка діяла під прикриттям низки фіктивних фірм.
Сам "младоолігарх", як його називає українська преса, нині переховується від слідства у Росії. Рахунки та активи Курченка у країнах ЄС мали бути заморожені ще у березні, адже він після повалення режиму Януковича потрапив у санкційний список Євросоюзу. Проти цих санкцій Курченко нині позивається у Суді ЄС. Утім, як з’ясувалося, санкції не заважають його бізнесу у Німеччині.
"У нас все гаразд"
Зокрема, продовжує працювати куплена торік групою "СЄПЕК" мережа газових автозаправок Sparschweingas. Відкриваються нові заправки, фірма навіть запустила оновлений сайт. "У нас все гаразд", - повідомив у телефонній розмові з DW представник фірми. Розслідування кримінальної справи за підозрою у відмиванні коштів німецькою прокуратурою, вочевидь, ніяк не відбивається на діяльності компанії, яку Сергій Кученко придбав у той самий час, коли, за інформацією українських правоохоронців, під крилом клану Януковича процвітав його сумнівний бізнес в Україні.
Як повідомили DW у прокуратурі міста Гера, слідством досі не встановлено зв’язку між Курченком та компанією Sparschweingas. "Скеровуються запити про надання правової допомоги до Швейцарії та Австрії. Готується запит до правоохоронних органів України", - йдеться у відповіді прокуратури. За інформацією міністерства економіки Німеччини, активів оточення Януковича на території Німеччини досі ідентифіковано не було. За звичною для себе схемою, "младоолігарх" оформив свої активи у Німеччині на підставних осіб та "компанії-прокладки", які перебувають в управлінні одного міжнародного трасту.
Кінці у воду
Схоже, у розв’язанні офшорних "схем" Сергія Курченка не дуже просунулася і Генеральна прокуратура України. "Нещодавно люди з прокуратури неформально питали мене, чи немає у мене доказів того, що німецька мережа автозаправок належить Курченку", - розповів DW координатор роботи "Канцелярської сотні" Денис Бігус.
Журналіст разом з командою волонтерів вже декілька місяців відновлює і аналізує порізані документи з офісів групи компаній "СЄПЕК", які намагалися знищити після втечі молодого бізнесмена. Попри те, що торік у "СЄПЕК" в офіційній відповіді на запит DW визнали купівлю мережі Sparschweingas, німецькі і українські слідчі досі не можуть звести "кінці з кінцями".
Не змогла цього поки зробити і команда Дениса Бігуса. "По цих заправках поки нічого немає. Є на даний момент інформація про кілька офшорних компаній, через які вони "ганяли" гроші. Можливо, вони виведуть нас на Німеччину", - сподівається активіст. Утім, шанси на це не вельми високі, зізнається Бігус. Адже, за його словами, всі сліди зазвичай губляться у "чорних офшорних дірах", таких як Сейшельські, Кайманові або Британські Віргінські острови.
Юридично оформити "схему" - не проблема
Розв'язати "схеми" відмивання коштів дуже важко через недосконале законодавство - не лише у Німеччині, але будь-де у країнах ЄС, зазначив у розмові з DW аналітик антикорупційної організації експерт Transparency International Каспар фон Гауеншильд. "Існуючі витяги з торгівельних реєстрів, які мають розкривати інформацію про власників, часто містять лише дані підставних осіб і фірм, подекуди дані застарілі. Навіть банки, які здійснюють транзакції, не мають інформації про клієнта, якщо він сховався за міноритарною часткою в компанії.
Отже, достатньої прозорості немає", - критикує фон Гауеншильд. Разом з Transparency International експерт вже багато років домагається запровадження у Німеччині та інших країнах ЄС єдиного реєстру власників фірм, який спростив би роботу слідчих і контролюючих органів.
Денис Бігус переконаний, що лише законодавчими змінами проблему відмивання коштів в Україні не побороти. "В Україні є можливість за триста доларів винайняти десятеро людей, які дадуть свої паспорти, щоб на них оформили якусь юридичну особу", - нагадує журналіст. Він каже, що юридично оформити якісь нові "схеми" умовні "курченки" можуть у будь-який момент. Питання лише в тому, чи матимуть вони "політичний дах" і тотальне потурання в правоохоронних органах, як це було в Сергія Курченка за президентства Віктора Януковича.
Джерело: DW
